Визначення собівартості майнових прав при реалізації квартир забудовником

По-перше, якщо квартири з самого початку будувалися з метою продажу, то витрати на будівництво потрібно було обліковувати на рахунку 23 «Виробництво». Після завершення будівництва та оформлення права власності на квартири і нежитлові приміщення вони відображаються як готова продукція записом Дт 26 Кт 23.

Якщо ж витрати на будівництво вже акумульовано на рахунку 15, то факт готовності квартир та приміщень до продажу пропонуємо відображати записом Дт 286 Кт 15. Докладніше про це можна почитати тут (матеріал актуальний в частині бухобліку та оподаткування ПДВ).

По-друге, розподіл собівартості приміщень потрібно зробити таким чином, щоб отримати найбільш достовірну собівартість кожного об’єкта.

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 16, об'єкт витрат – це продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства,   які   потребують   визначення   пов'язаних   з  їх виробництвом  (виконанням)  витрат.

В даному випадку таким об’єктом витрат може вважатися кожна окрема квартира та кожне окреме нежитлове приміщення, якщо підприємство має можливість безпосередньо відносити понесені витрати до кожного такого об’єкта.

Якщо немає можливості визначити суму витрат, які понесені на окремі квартири і приміщення, то об’єктом витрат можна вважати будинок в цілому, при цьому одиницею виміру буде вважатися одиниця площі квартир та нежитлових приміщень. За такого підходу також можна (якщо є можливість і підприємство вважає це доцільним) окремо калькулювати площу квартир і площу нежитлових приміщень, особливо якщо витрати на будівництво одиниці площі житлових та нежитлових приміщень суттєво відрізняються.

Отже, такий підхід, коли собівартість буде списуватися пропорційно площі проданих квартир та нежитлових приміщень, є цілком прийнятним, але лише за умови, що у даного підприємства за даних умов не існує більш достовірного способу розподілу собівартості квартир і приміщень.