Як можна обліковувати ТЗВ?

Два варіанти обліку ТЗВ

У п. 9 П(С)БО 9 зазначено, що до первісної вартості товарів включається вартість ТЗВ (транспортно-заготівельних витрат). Там же написано, що ТЗВ може узагальнюватися на окремому субрахунку ТЗВ. Приклад розподілу ТЗВ наведено в додатку до П(С)БО 9.

Поряд з цим, в п. 5.5 Методрекомендацій №5 зазначено, що включення ТЗВ до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів.

Наприклад, якщо перевозили 4 одиниці товару, то витрати на перевезення можна безпосередньо включити до кожної одиниці товару. Але яким чином здійснити розподіл витрат між цими одиницями, ані в П(С)БО 9, ані в Методекомендаціях №2 нічого не сказано.

Вважаємо, це питання кожне підприємство має встановити своєю обліковою політикою. Наприклад, залежно від виду товару розподіл може бути пропорційно вартості товару, пропорційно кількості, пропорційно об’єму, вазі тощо.

Далі в п. 5.5 Метрекомендацій №5 пишуть, що якщо ТЗВ пов'язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 «ТЗВ на запаси») або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 «ТЗВ на сировину та матеріали»).

Хоча в додатку до П(С)БО 9 наведено субрахунок 289 «ТЗВ». Щоправда, в Інструкції №291 такого субрахунку немає.

У будь-якому разі, порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) ТЗВ, застосування окремого субрахунку обліку ТЗВ визначається відповідним розпорядчим документом підприємства (див. п. 1.4 Методрекомендацій №2). А в п. 2.1 Методрекомендацій №635 зазначено, що це має бути розпорядчий документ про облікову політику підприємства.

Як вести облік ТЗВ на окремому субрахунку?

Вище ми сказали, що вся процедура наведена в п. 9 і в додатку до П(С)БО 9.

Основні моменти розподілу ТЗВ:

• за кожен місяць в кінці такого місяця визначається середній відсоток ТЗВ - діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць;
• сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості запасів, що вибули, з відображенням  її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів;
• сума ТЗВ щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані,  безоплатно  передані  тощо)  за звітний місяць. 

Приклад:

Залишки товарів на початок поточного місяця на субрахунку 281 склали 50 000 грн, ТЗВ на субрахунку 281(тзв) – 4 000 грн. Протягом поточного місяця надходження товарів на субрахунок 281 склали 300 000 грн, ТЗВ – 23 000 грн.

Протягом цього місяця собівартість проданих товарів, яка обліковується на субрахунку 281, склала 280 000 грн.

Сума ТЗВ, яку слід списати в поточному місяці на рахунок собівартості реалізації, – 21 600 грн [(4 000 + 23 000) : (50 000 + 300 000) х 280 000]. 

Бухгалтерські проведення, якими списується собівартість проданих товарів:

• Дт 902 Кт 281 – 280 000 грн;
• Дт 902 Кт 281(тзв) – 21 600 грн;
• Дт 791 Кт 902 – 301 600 грн (280 000 + 21 600).

На кінець поточного місяця залишок на субрахунку 281 – 70 000 грн (50 000 + 300 000 – 280 000), на субрахунку 281(тзв) – 5 400 грн (4 000 + 23 000 – 21 600).

Залишок ТЗВ, облік яких ведеться на окремих субрахунках, включається до відповідної статті запасів Балансу (Звіту про фінансовий стан) підприємства (див. п. 5.6 Методрекомендацій №2). Наприклад, в рядку 1100 «Запаси» Балансу (форми №1) на кінець звітного періоду потрапить сума залишку за субрахунком 281 і 281 (тзв) – 75 400 грн (70 000 + 5 400).