Відмова від товару на митниці на користь третьої особи: як облікувати?

Щодо відмови від товару, то МКУ передбачає лише варіант «Відмова на користь держави». Тобто особливого митного режиму при відмові від товару на користь третьої особи законодавством не передбачено (зокрема, у запитанні і зазначено, що було застосовано митний режим «Транзит»).

Таким чином, вважаємо, що в обліку така операція має відображатись за загальними правилами, встановленими НП(С)БО в залежності від умови договору з нерезидентом та первинних документів, якими оформлюється відмова від товару на користь третьої особи.

У першу чергу необхідно звернути увагу на встановлену у договорі з нерезидентом дату переходу права власності на товар від нерезидента до резидента:

• наприклад, якщо встановлено, що право власності на вантаж переходить після розмитнення резидентом товару в режимі експорту, то вважаємо, що відображати в обліку оприбуткування цього товару і подальшу передачу не потрібно;
• якщо ж право власності на вантаж переходить від нерезидента, наприклад, при доставці вантажу до митниці, то в такому випадку резидент оподатковує такий товар, а потім відображає подальшу його передачу іншій особі.

При цьому, в бухгалтерському обліку згідно з п. 5 П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Разом з цим, згідно з п. 5 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Таким чином, до витрат в даному випадку потрапить балансова вартість оприбуткованого товару. Що ж до доходу, то тут варто звернути увагу, що товар третій стороні передається не безоплатно – мають місце трьохсторонні відносини, за якими покупець відступає третій стороні товар, а постачальник зобов’язується поставити покупцю правильний товар (тобто зростає «заборгованість» постачальника з постачання товару). Ось на суму такої заборгованості підприємство і має визнати дохід при передачі товару третій стороні.

Отже, якщо згідно з первинними документами підприємство одержує право власності на товар, то в обліку така операція виглядатиме так:

• Дт 28 Кт 632 – оприбутковано товар від постачальника;
• Дт 377 Кт 702 – передано товар третій особі;
• Дт 902 Кт 28 – списано собівартість переданого товару;
• Дт 632 Кт 377 – відображено заборгованість постачальника поставити правильний товар в рахунок передачі отриманого товару третій особі.

Прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Безпосередньо щодо відступлення права власності на товар на користь іншої особи ПКУ не передбачено окремих різниць, то ж такі операції впливають на об’єкт оподаткування виключно за наведеними вище правилами бухгалтерського обліку.

Проте, якщо право власності на товар переходить до підприємства і, відповідно, в подальшому передається іншій особі, то варто звернути увагу, на «нерезидентські» коригування фінрезультату передбачені абз. 4 п. 140.5.4 та 140.5.5-1 ПКУ.

Разом з цим, зазначені коригування не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

ПДВ

Відповідно до пп. «а» пп. 185.1 ПКУ, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Згідно з пп. 186.1 ПКУ, місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у пп. "б" і "в" цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі, якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі, якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Як передбачено п. 1 ст. 90 МКУ, митний режим транзиту - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Зважаючи на те, що згідно з умовами запитання фактично передача власності на товар відбувається на території митниці (тобто до поміщення товарів у режим експорту), то вважаємо, що така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ не залежно від того, чи перейшло до підприємства право власності на товар, чи ні.