Надання інтернет послуг – об’єкти обліку витрат, калькуляційна одиниця тощо

Якихось методичних рекомендацій з цього питання саме для інтернет послуг немає. Тому варто виходити виключно з загальних норм П(С)БО 16.

Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат (п. 4 П(С)БО 16).

Які саме послуги потребують такого визначення?

Зі змісту п. 11 цього П(С)БО, яка визначає в тому числі собівартість послуг, випливає, що це ті послуги, які ТОВ надає.

Наприклад, ТОВ надає послуги:

• підключення до інтернет;
• користування інтернет.

Тобто саме такі послуги ТОВ виставляє власним покупцям (споживачам), які їх і оплачують. Отже, це і будуть об’єкти витрат, за якими визначаються витрати.

Поряд з цим в рамках цих двох видів послуг можуть окремо виділятися різні групи підпослуг, різні групи споживачів тощо. Тому ТОВ може визначити об’єкти витрат за кожною окремою підпослугою, окремою групою споживачів.

Де обліковуються витрати за об’єктами?

Згідно з Інструкцією №291 – на рахунку 23 «Виробництво».

Тобто, на цьому рахунку мають бути окремі субрахунки першого порядку для кожного об’єкта витрат чи окремі аналітичні рахунки. Наприклад:

• 231 «Підключення до інтернет»;
• 232 «Користування інтернет».

Щодо калькулювання

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16, перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Фактично статті калькуляції – це види витрат на відповідні послуги.

Наприклад:

• оренда технологічних місць під Базові Станції, 
• оренда каналів зв`язку, 
• витрати на радіочастотний ресурс, 
• амортизація Базових станцій, 
• зарплата виробничому персоналу тощо.

Наведене вище – це статті калькуляції для такого об’єкта витрат, як «Користування інтернетом». Подібні види витрат (статті калькуляції) встановлюють і для об’єкта «Підключення до інтернет».

Калькуляційна одиниця – це одиниця виміру відповідного об’єкта витрат. Як правило, ця одиниця збігається з одиницею виміру, в яких виставляються послуги покупцям (споживачам). Наприклад, обидва наведені вище витрати можуть вимірюватися в абонентах. 

Скажімо, протягом звітного періоду до інтернет підключили 100 абонентів. Понесли витрат на підключення – 20 000 грн. Калькуляційна одиниця тут – один абонент. Калькуляційні витрати на калькуляційну одиницю – 200 грн (20 000 : 100).

Якщо витрати прямо пов’язані з наданням конкретної послуги, вони є прямими і відразу відносяться на відповідний об’єкт, наприклад: Дт 232 «Користування інтернет» Кт 13, 661, 651, 631 тощо.

Якщо витрати відносяться частково до різних видів послуг, їх обліковують на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». А потім через розподіл списують на конкретні об’єкти витрат:

• Дт 231 Кт 91;
• Дт 232 Кт 91.

Отже, ТОВ має встановити перелік таких витрат, з яких виділити постійні, змінні. Має визначити базу їх розподілу (наприклад, кількість абонентів тощо). Про облікові аспекти, пов’язані з обліком, розподілом ЗВВ написано в п. 11, п. 15, п. 16, в додатку 1 до П(С)БО 16.

Отже, в обліковій політиці варто навести інформацію про об’єкти витрат та об’єкти калькуляції (що, як правило, співпадають), статті калькуляції для кожного об’єкту, про перелік постійних, змінних загальновиробничих витрат, базу розподілу.

Як визначити спосіб калькулювання?

Способи калькулювання не визначаються нормативними документами з бухгалтерського обліку. Тому кожне підприємство визначає спосіб самостійно. Щодо способу калькулювання потрібно звернутися до відповідної методичної, навчальної літератури.

Зазначимо тут тільки, що найпростішим способом є так званий прямий. Це коли за звітний період підраховують всі фактично здійснені витрати за кожним об’єктом витрат в розрізі встановлених статей калькулювання (на субрахунку 231, 232 і так далі). А для отримання собівартості одиниці послуг (калькуляційної одиниці) ділять отримані витрати на загальну кількість наданих за цей період послуг. Вище ми навели такий приклад, розрахувавши собівартість одиниці наданих послуг (1 абонент) – 200 грн.