• Посилання скопійовано

Облік одягу на комунальному недержавному підприємстві

Підприємство в лютому 2020 року стало комунальним недержавним підприємством. На який рахунок можна оприбуткувати дитячий одяг (трусики, маєчки, колготки тощо) та як його правильно списати?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Облік

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до ЄДР запису про її припинення, а юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ст. 104 ЦКУ). Тобто дата внесення відповідного запису до ЄДР є датою державної реєстрації КНП. А отже, саме з цієї дати перетворений заклад охорони здоров’я повинен організувати та вести бухгалтерський облік за правилами, встановленими для звичайних підприємств, а не для бюджетних установ.

КНП при веденні обліку керується Законом про бухоблік, П(С)БО та Методрекомендаціями із обліку. Тобто КНП використовує у своїй роботі всю нормативно-правову базу, як і звичайні госпрозрахункові підприємства, але із поправкою на неприбутковість (тому деякі П(С)БО).

Порядок відображення в бухобліку операцій щодо придбання дитячого одягу залежить від того, до якої групи активів такий одяг відноситься - до запасів чи основних засобів.

 

Одяг – МШП

Так, якщо нормативний термін використання одягу не перевищує 1 року, облік її ведеться в складі запасів (п. 6 П(С)БО 9) – на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Якщо дитячий одяг визнається МШП, то одночасно з його видачею, тобто передання в експлуатацію, кредитується рахунок 22 зі списанням вартості одягу на витратні рахунки (Дт 23/91, 94  Кт 22). Далі ведуть тільки оперативний кількісний облік такого одягу у розрізі відповідальних осіб і місць експлуатації відповідно до п. 23 П(С)БО 9.

 

Одяг – ОЗ

Якщо ж нормативний термін використання одягу більше 1 року відноситься до складу необоротних матеріальних активів (п. 4 П(С)БО 7). При цьому, якщо вартість одягу менше встановленого підприємством у наказі про облікову політику вартісного критерію основних засобів, тоді такий одяг слід обліковувати як МНМА – рахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», якщо ж більше - інші основні засоби – рахунок 109 «Інші основні засоби»[1].

Як правило, прибуткові підприємства з метою зближення бухобліку з податковим обліком у бухобліку установлюють вартісний поріг такий ж як в податковому обліку – наразі це 20 тис. грн (див. пп.14.1.138 ПКУ). Хоча це може бути і будь-яке інше значення, затверджене наказом про облікову політику.

Оскільки КПН не є платником податку на прибуток, а отже, не зважає «податкову» межу приналежності до ОЗ. Втім може за власним бажанням притримуватися цього вартісного критерію в бухобліку.

При зарахуванні одягу до складу основних засобів, його вартість необхідно в загальному порядку амортизувати із застосуванням одного з передбачених п. 26 П(С)БО 7 методів, передбачених для ОЗ.

Амортизацію нараховують щомісячно протягом установленого підприємством строку корисного використання об’єкта.

Якщо одяг враховується в складі МНМА, амортизація нараховується одним з передбачених для даних активів методом (п. 27 П(С)БО 7):

  • прямолінійним;
  • виробничим;
  • 50% вартості в першому місяці використання і 50% — у місяці списання з балансу;
  • 100% вартості в першому місяці використання.

Який саме метод обраний для ОЗ та МНМА має бути передбачено в наказі про облікову політику підприємства.

З балансу одяг списують проведення:

  • Дт 131 (132) — Кт 109 (112);
  • Дт 949 — Кт 109 (112).

Списання відбувається у звітному періоді, коли одяг більше не відповідає визначенню «актив», тобто коли не використовується та не приноситься економічні вигоди. Тобто навіть, якщо одяг буде повністю замортизований, втім й надалі використовуватися, то списувати його із обліку не потрібно.

 

Документальне оформлення

При документальному оформленні операцій із одягом, який належить до МШП, доцільно застосовувати форми, затверджені наказом №145:

  • №МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
  • №МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
  • №МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

При документальному оформленні операцій із одягом, який належить до МНМА чи ОЗ, застосовуються форми, затверджені наказом №352: 

  • №ОЗ-1 «Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма №ОЗ-1);
  • №ОЗ-3 «Акт на списання основних засобів» (форма №ОЗ-3);
  • ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів» (форма №ОЗ-6).


[1] Зауважимо, що фахівці «Віснику» одного разу говорили саме про субрахунок 109 (див. тут), а іншого разу про субрахунок 106 «Iнструменти, прилади та інвентар». Втім, вважаємо, що одяг за своєю сутністю не є ні інструментом, ні приладом, ні інвентарем, а тому субрахунок 106 навряд чи може підійти для обліку одягу.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс

Передплатити

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Часткова оплата рахунку у 2026 році: чи допустима сплата 50% вартості? (аудіоверсія)
    Чи може підприємство сплатити контрагенту лише 50% суми, зазначеної в рахунку, якщо повна оплата рахунку не здійснюється?
    26.06.202650
  • Тимчасові споруди у 2026 році: мінімальний строк амортизації та правила нарахування (аудіоверсія)
    Який строк корисного використання встановлюють для тимчасових (нетитульних) споруд для нарахування амортизації та з якого моменту її починають нараховувати?
    26.06.2026554
  • Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)
    Ми, Товариство з обмеженою відповідальністю, надавали охоронні послуги. Завжди були на єдиному 5% податку. З 01.01.2026р. охоронні послуги заборонено надавати платникам єдиного податку і ми вимушені були перейти на загальну систему оподаткування і зареєструватися платниками ПДВ. Оскільки, наш клієнт відмовився піднімати ціну на 20%, ми втратили охороняємий об'єкт і вимушені були в січні 2026р. звільнити всіх людей. На сьогоднішній день фірма не працює. Підкажіть, будь ласка, в яких графах податкової декларації з податку на прибуток ми повинні відобразити наступні події? І які додатки до податкової декларації з податку на прибуток в данному випадку потрібно заповнювати? Події: - отримали кошти в січні 2026р., по актам виконаних робіт за минулий період, коли ми ще були на єдиному податку в сумі - 93 000,00 грн. - нарахована та виплачена заробітна плата з компенсацією в сумі - 71 279,86 грн. - нараховано ЄСВ в сумі- 15 681,57 грн. - банк з нас щомісяця знімає по 150 грн.за обслуговування рахунку, чи маємо ми право їх відносити на витрати, якщо не має діяльності? Загальна сума банківських послуг за рік буде - 3086,71 грн.
    25.06.202632
  • Нестача піску при залізничному перевезенні у 2026 році: бухоблік і коригування поставки (аудіоверсія)
    Підприємство здійснює оптову торгівлю будівельним піском. За договором право передачі товару покупцеві переходить на станції відправлення 25.05.2026 р. Після прибуття вантажу на станцію покупця 02.06.2026 р. виявлено нестачу порівняно з даними залізничної накладної, що підтверджено актом зважування. Продавець погоджується скоригувати кількість заради збереження ділових відносин. Як відобразити таке коригування в бухобліку?
    25.06.202624
  • Перевищення вартості субпідрядних робіт у 2026 році: вплив на собівартість договору (аудіоверсія)
    Підрядник виконує електромонтажні роботи за договором із замовником. Частину робіт передано субпідряднику, при цьому фактична вартість субпідрядних робіт перевищила суму, передбачену кошторисом. Водночас договір у цілому залишається прибутковим за рахунок націнки на матеріалах. Замовник не погоджується на збільшення договірної ціни. Чи може підрядник включити до собівартості фактичну вартість робіт субпідрядника та чи потрібно вносити зміни до кошторису?
    24.06.202628