• Посилання скопійовано

Нестача пива та продуктів харчування в закладі громадського харчування: як списати?

У госпдіяльності кафе (ТОВ на загальній системі з ПДВ, діяльність - КВЕД 56.10, 56.20) іноді потрібно списати алкоголь (наприклад, при підключенні кеги з пивом), продукти зіпсовані або розбилася тара. Як списати це в бухобліку? Якими нормами потрібно керуватися? Які податкові наслідки?

Без проведення інвентаризації списувати будь-яку нестачу не можна, тобто відображати списання пива чи продуктів харчування в обліку можна тільки після того, як така нестача буде фактично виявлена. Про особливості проведення та документальне оформлення інвентаризації ми писали тут>>

Єдине, що зазначимо, що не обов’язково чекати проведення обов’язкової річної інвентаризації. Об’єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації визначаються в наказі про облікову політику (п. 4 Порядку №879). Нестача пива та продовольчих товарів здебільшого виникає внаслідок природного убутку.

Згідно з п. 2 Інструкції №88, природний убуток — це товарні втрати, зумовлені природними процесами, що викликають зміну (зменшення) кількості товару, зберігаючи його якість.

До природного убутку належать втрати від усихання та вивітрювання, розпилення, кришіння, витікання (танення та просочування), розливу під час перекачування та продажу рідких товарів, витрат речовин на дихання (борошно, крупа) тощо.

Не належать до природного убутку технологічні й аварійні втрати, нестачі через брак, розкрадання, втрати під час ремонту, унаслідок порушення стандартів, правил технічної експлуатації, пошкодження тари тощо.

Що стосується пива – при продажу пива через розливний кран (ручний продаж) з ізотермічних ємностей та бочок норма природного убутку становить 0,1 % маси реалізованого за міжінвентаризаційний період пива (додаток 1 до наказу  Мінторгу СРСР №217), яким затверджено Норми втрат рідких харчових продуктів при продажу через автомати, ізотермічні ємності та інше обладнання).

 

На замітку!

Наказ №217 діє досі на підставі постанови ВРУ від 12.09.1991 р. №1545.

Зауважимо, що відповідно до п. 4 розд. IV Положення №879 нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслідок пересортиці. За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму.

Тобто, якщо сума нестачі менше максимально допустимої норми, в обліку природний убуток відображають у розмірі фактично виявленої нестачі. Якщо ж фактично нестача більша, до природної нестачі відносять убуток у розмірі максимально допустимої норми, а перевищення вважають наднормативною нестачею.

Що стосується продуктів харчування, то продукти харчування списують з урахуванням їх природного убутку згідно з Нормами природного убутку продовольчих товарів у торгівлі та інструкцій з їх застосування, затвердженими наказом Мінторгу СРСР від 02.04.1987 р. №88 (додатки №6 і 7).

 

На замітку!

Усі чинні норми природного убутку по продуктам харчування в залежності від їх виду можна знайти тут.

Якщо відповідного виду продукту немає у нормах природного убутку, то вся втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розд. IV Положення №879).

Відображення в бухгалтерському та податковому обліках (податок на прибуток та ПДВ) результатів проведення інвентаризації у зв’язку із списанням товарів у межах норм природного убутку та понад такі межі ми писали тут.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Пошкоджено частину імпортованого товару: наслідки для імпортера
    Підприємство – платник податку на прибуток та ПДВ придбало товар у нерезидента, оформлено ВМД, сплачено ПДВ. Під час перевезення товару власним транспортом внаслідок ДТП частина товару була пошкоджена. Складено акт страховою компанією, але вона не виплачує компенсацію за пошкоджений товар, поки підприємство не надасть документ про його утилізацію або продаж. Як відобразити цю операцію в бухобліку? Які наслідки з ПДВ?
    28.01.202618
  • Дисконтування відсоткової позики від нерезидента: момент, ставка та розрахунок
    ТОВ (загальна система) отримало відсоткову позику від нерезидента у липні 2024 року у сумі 100 000 євро, термін дії позики до 31.07.2025 р. У липні 2025 року термін дії позики продовжений до 31.12.2027 року додатковою угодою, сума позики збільшена на 100 000 євро. Річна ставка позики 8,63%, загальна сума позики на 31.12.2025 р. склала 200 000 євро. З якого моменту виникає обов’язок дисконтування? Яку ставку обрати для дисконтування? Чи достатньо для обрання ставки дисконтування отримати довідку обслуговуючого банку по ставках аналогічних кредитів? Як провести розрахунок дисконтування (наведіть приклад розрахунку)
    28.01.202626
  • Облік розробки БПЛА за кошти цільового фінансування
    Підприємство займається розробкою нових видів БПЛА. Виробництво здійснюється на умовах цільового фінансування (отримання пожертви від благодійного фонду). БПЛА під час тестових випробувань знищуються. На яку дату відображаються доходи та витрати по операціях виготовлення тестових зразків БПЛА?
    27.01.202623
  • Особливості обліку та оподаткування рекламних послуг від нерезидента (Facebook), оплачених корпоративною карткою
    Підприємство на загальній системі оподаткування оплачує рекламу у Facebook за допомогою КПК. Виникає часовий розрив між датою квитанції (08.01), фактичним списанням коштів з рахунку (10.01) та датою затвердження авансового звіту (31.01). Якою датою складати ПН? Чи можна скласти зведену ПН? Чи можна застосувати код послуги згідно з 63.11? Коли визнавати витрати?
    26.01.2026406
  • Орендні платежі «одним махом»: чи можна?
    Підприємство орендує частину нежитлового приміщення в ТЦ для магазину роздрібної торгівлі домашнім одягом. 26.07.2025 р. змінюється орендодавець. Новий орендодавець надає оферту, де встановлено єдиний безперервний розрахунковий період: 26.07.2025 – 31.01.2026 рр., з нарахуванням орендних платежів однією сумою. Первинні документи датовані 31.01.2026 р. У якому звітному періоді підприємству слід відобразити ці витрати? Чи слід відображати їх на рахунку 93 або 441?
    26.01.20267972