Ремонт ходової частини автомобіля: як відобразити в обліку?

Насамперед визначимося з ходовою. Вона складається з:

• передньої та задньої підвіски коліс;
• коліс та шин.

Огляд стану рами, вузлів і деталей підвіски та інших деталей і пристроїв, які встановлено на рамі, кріплення коліс, стан шин та тиск повітря в них належить до операцій технічного огляду (п.  13 Примірного переліку операцій ТО-1 №102).

Відповідно до п. 3.12 Положення №102 поточний ремонт виконується за потребою, згідно з результатами діагностування технічного стану транспортного засобу, або за наявності несправностей і призначений для забезпечення або відновлення його роботоздатності.

До поточного ремонту транспортного засобу належать роботи, пов'язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Перелік базових агрегатів наводиться у додатку Г до Положення №102. При цьому будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту транспортного засобу.

У пп. 3.16 Порядку №102 зазначено, що до капітального ремонту належать роботи, пов'язані із заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів належать роботи, пов'язані із заміною рами.

Нормами пп. 3 розд. III Правил №615 передбачено, що послуги з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів чи його складових частин (систем) надаються замовнику на підставі договору про технічне обслуговування і ремонту транспортного засобів. Такий договір укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо).

На виконання вимог пп. 2 розд. V Правил №615 послуги оплачуються замовником за договором, рахунком-фактурою, нарядом-замовленням, накладною, квитанцією тощо як у готівковій, так і безготівковій формах.

Для юросіб виконавець оформлює окремо:

• документи на оплату матеріалів та послуг з технічного обслуговування і ремонту (включаючи необхідні діагностичні роботи);
• документи на оплату матеріалів і виконання робіт з ремонту (включаючи необхідні діагностичні роботи).

Виконані роботи виконавець відносить або до технічного обслуговування, або до ремонту на підставі переліків і процедури виконання робіт, регламентованих виробником транспортного засобу та їх складових частин (систем), та (або) за записами, зробленими в інструкціях з експлуатації та (або) у сервісних книжках, в іншому інформаційному забезпеченні від виробника, а також у нормативно-правових актах (п. 5 розд. V Правил №615).

На підставі цього підприємство самостійно визначає, до якої категорії віднести проведений ремонт ходової частни – до поточного ремонту чи капітального.

У п. 7 розд. V Правил №615  встановлено, що документами, які підтверджують надання послуги, є:

• акт передавання-приймання транспортного засобу (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту;
• наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником;
• документ, що підтверджує оплату послуг;
• рахунок-фактура;
• податкова накладна (для юросіб).

У бухобліку нормами п. 14 П(С)БО 7 передбачено збільшення первісної вартості основних засобів на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо). Такі поліпшення мають призводити до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта. При цьому залишкова вартість ОЗ зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкту.

Також нагадаємо, що амортизація ОЗ нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкту, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкту активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).

У бухобліку витрати на поточний та капітальний ремонт автомобіля відображаються так (суми умовні):

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо автомобіль використовується в госпдіяльності підприємства, його амортизація враховується у складі податкової амортизації ОЗ, визначеної відповідно до норм ст. 138 ПКУ.