Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік в редакції від 01.01.2018 р. визначено підприємства, які повинні вести облік та складати фінзвітність за МСФЗ:
- підприємства, що становлять суспільний інтерес;
- публічні акціонерні товариства;
- підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
- підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Формально таке підприємство зобов’язане вести облік за МСФЗ з 01.01.2018 р., оскільки підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.
Підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, що затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994 р. №827.
Які будуть наслідки ситуації, якщо відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємство зобов’язане вести облік та складати звітність за МСФЗ, а фактично воно веде облік та складає звітність за П(С)БО? Власне за неведення бухобліку за МСФЗ відповідальності не встановлено, але наслідки можуть бути з точки зору оподаткування прибутку.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з пп. 20.1.44 ПКУ контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінрезультату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. І ось на підставі цієї норми вони можуть говорити, що фінрезультат з метою оподаткування визначений неправильно, оскільки фактично ведеться облік за П(С)БО, а підприємство повинно його вести за МСФЗ.
Зокрема, якщо за правилами МСФЗ фінрезультат виявиться вищим, ніж за правилами П(С)БО, то може виникати питання про заниження фінрезультату та суми податку на прибуток до сплати.
Тож ми радимо виконувати норми ст. 12-1 Закону про бухоблік та звітувати за звітні періоди 2018 року вже за правилами МСФЗ.
Поки що роз’яснень ДФСУ щодо цього питання немає, тож пропонуємо звернутися також до податківців за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись