• Посилання скопійовано

Видобування артезіанської води: чи вести облік за МСФЗ?

Підприємство видобуває воду з артезіанської свердловини та надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Чи повинно підприємство переходити на міжнародні стандарти?

У ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік в редакції від 01.01.2018 р. визначено підприємства, які повинні вести облік та складати фінзвітність за МСФЗ:

  • підприємства, що становлять суспільний інтерес;
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Формально таке підприємство зобов’язане вести облік за МСФЗ з 01.01.2018 р., оскільки підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.  

Відповідно до пп. 14.1.91 ПКУ корисні копалини – це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, що затверджений постановою Кабміну від 12.12.1994 р. №827.

Які будуть наслідки ситуації, якщо відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік, підприємство зобов’язане вести облік та складати звітність за МСФЗ, а фактично воно веде облік та складає звітність за П(С)БО?  Власне за неведення бухобліку за МСФЗ  відповідальності не встановлено, але наслідки можуть бути з точки зору оподаткування прибутку.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Згідно з пп. 20.1.44 ПКУ контролюючі органи мають право проводити перевірку правильності та повноти визначення фінрезультату до оподаткування згідно з бухобліком відповідно до НП(С)БО або МСФЗ. І ось на підставі цієї норми вони можуть говорити, що фінрезультат з метою оподаткування визначений неправильно, оскільки фактично ведеться облік за П(С)БО, а підприємство повинно його вести за МСФЗ.

Зокрема, якщо за правилами МСФЗ фінрезультат виявиться вищим, ніж за правилами П(С)БО, то може виникати питання про заниження фінрезультату та суми податку на прибуток до сплати.

Тож ми радимо виконувати норми ст. 12-1 Закону про бухоблік та звітувати за звітні періоди 2018 року вже за правилами МСФЗ.

Поки що роз’яснень ДФСУ щодо цього питання немає, тож пропонуємо звернутися також до податківців за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Кредит «5-7-9»: бухгалтерський облік та вплив на оподаткування
    Підприємство отримало кредит за програмою «5-7-9» на поповнення обігових коштів з терміном погашення 1 рік. Після повного погашення ту ж суму кредитують ще на рік, а потім (після погашення) ще на рік. Сплатили разову комісію: за видачу кредитних коштів 0,75%, та за обслуговування кредиту - 0,75% від суми кредиту. Відсотки за кредитом нараховуються щомісячно, з них 3% сплачує підприємство, 12,35% сплачує Фонд напряму в банк. Як відобразити такі операції в обліку? Чи проводити дисконтування заборгованості? Як вплинуть такі операції на оподаткування?
    15.08.202553
  • Облік земельного податку за невикористовувану ділянку: на який рахунок?
    ТОВ є власником незабудованої земельної ділянки з цільовим призначенням для торгівлі. Ділянка не використовується у господарській діяльності. Виникає питання щодо коректного відображення в бухгалтерському обліку сум нарахованого земельного податку, зокрема, на якому рахунку витрат його слід обліковувати?
    15.08.202528
  • Облік неповоротної тари: списання та договірні умови
    Виробник паливних гранул (платник ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах, високодохідник) використовує для затарювання продукції безпосередньо в процесі виробництва поліпропіленові мішки (біг-беги). Вартість мішків в договорі планується включати до ціни гранул, не виділяючи її окремо. В обліку вартість мішків списується на рахунок 93 «Витрати на збут» у момент виробництва. Чи є такий підхід правильним та як коректно прописати відповідні умови в договорі?
    14.08.202519
  • Заміна лізингоодержувача: облік та оподаткування у першого лізингоотрумувача
    Компанія "А" (первісний лізингоодержувач) за тристороннім договором з лізингодавцем та Компанією "Б" (новий лізингоодержувач) передає право користування автомобілями, отриманими у фінансовий лізинг. Виникають питання щодо документального оформлення, податкових наслідків (зокрема, ПДВ) та порядку відображення операції в бухобліку первісного лізингоодержувача – Компанії "А"
    14.08.202510
  • База розподілу ЗВВ між послугами та сільгоспвиробництвом
    ТОВ виконує роботи на сторону (обробка земель) та вирощує зернові. Яку базу розподілу взяти для загальновиробничих витрат?
    14.08.202532