Головна Усі консультації Облік та звітність Автоматизація

Визначення строку корисного використання системи необоротного активу

Підприємство самостійно змонтувало систему безкоштовного Wi-Fi на підприємстві, купивши для цього роутер, маршрутизатор, дроти. Зараз всі витрати зібрані на рахунку 15. Як визначити строк корисного використання?

Бухоблік

Матеріальні необоротні активи — це матеріальні активи, які суб’єкт господарювання утримує для використання у виробництві, поставці товарів, наданні послуг, очікуваний строк використання яких більше одного року.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 7, для цілей бухгалтерського обліку необоротні матеріальні активи класифікуються як:

  • основні засоби;
  • інші необоротні матеріальні активи. До них належать ті активи, які виходячи з назв відповідних груп вважаються саме іншими необоротними матеріальними активами (такі, як предмети прокату, інвентарна тара тощо), а також малоцінні необоротні матеріальні активи (далі – МНМА) – до яких потрапляють фактично ті ж самі активи, як і до ОЗ, але які не відповідають вартісному критерію ОЗ, встановленому підприємством.

Згідно з п. 5.2 П(С)БО 7 підприємства можуть самостійно установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу ОЗ та МНМА. При цьому часто (але не обов’язково!) вартісний критерій для віднесення придбаних активів до ОЗ відповідає такому критерію, встановленому ПКУ у податковому обліку – наразі це 6000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» об’єкт основних засобів – це, зокрема, закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього. Тож підприємство може поставити на облік один об’єкт ОЗ, який складається із усіх пристосувань і приладів. Таким чином, у обліку підприємства система вай-фаю може бути одним об’єктом ОЗ. В той же час, кожна із складових системи вай-фаю, якщо її строк використання більше одного року, може обліковуватися як окремий об’єкт ОЗ.

Крім цього, якщо підприємство в наказі про облікову політику встановило вартісний критерій (наприклад, у розмірі 6000 грн) для віднесення активу до складу ОЗ чи МНМА і загальна первісна вартість такої системи вай-фаю менше 6000 грн, то такий об’єкт для цілей бухобілку слід обліковувати як МНМА, якщо ж більше – то ОЗ.

Якщо система вай-фаю визначається ОЗ, тоді слід визначити строк корисного використання (експлуатації).

Визначення поняття «строк корисного використання (експлуатації)» основного засобу знаходимо в п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби» — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Згідно з п. 24 П(С)БО 7 під час визначення строку корисного використання (експлуатації) ОЗ слід враховувати:

  • очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
  • фізичний і моральний знос, що передбачається;
  • правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Усі ці критерії досить суб’єктивні, отже оспорити встановлені підприємством терміни експлуатації неможливо. Встановлюються терміни експлуатації при зарахуванні об’єкта на баланс. Про це ще у 2000 р. писали податківці у Віснику ДПСУ за серпень 2000 р., № 31, с. 46.

Для визначення строку використання радимо скористатися технічними документами, отриманими при придбанні роутера, маршрутизатора, інших пристосувань та приладь, необхідних для монтажу системи вай-фай. Якщо у них не буде зазначено будь-яких даних, які б допомогли визначити строк, то його має встановити підприємство на власний розсуд.

Як передбачено в п. 23 П(С)БО 7, строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основного засобу зазначають у розпорядчому документі керівника підприємства при визнанні цього об'єкта активом. Тобто недостатньо зазначити строк корисного використання основного засобу лише в первинному документі (у типовій формі ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» чи/та ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»), слід відобразити цей показник ще й у наказі керівника підприємства (довільної форми).

Мінімальних або максимальних строків корисного використання основних засобів нормами бухгалтерських стандартів не встановлено. Проте п. 26 П(С)БО 7 дозволяє враховувати мінімально допустимі строки, визначені податковим законодавством (окрім випадку застосування виробничого методу амортизації).

 

Податковий облік

Для цілей ПКУ, якщо первісна вартість системи вай-фаю складає більше 6000 грн, то такий об’єкт є ОЗ, в протилежному випадку - це МНМА згідно з пп. 14.1.138 ПКУ. Але наразі вести податковий облік необоротних активів повинні тільки ті платники податку на прибуток, які згідно з пп. 134.1.1 ПКУ не просто беруть дані з бухобліку, а й здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, на різниці, встановлені розділом ІІІ ПКУ.

У пп. 138.3.3 ПКУ визначено групи ОЗ та їх мінімально допустимі строки амортизації. Вважаємо, що система вай-фаю як один об’єкт ОЗ належить до групи 4 «Машини та обладнання» із мінімальним строком використання 5 років.

Якщо ж підприємство обліковуватиме кожну із складових системи вай-фаю як окремий об’єкт ОЗ і такий окремий об’єкт вважатиметься ОЗ для цілей ПКУ, тобто його вартість буде більше за 6000 грн, то такі об’єкти також відноситимуться до групи 4 «Машини та обладнання» у вигляді інших інформаційних систем, комутаторів, маршрутизаторів, модулів, модемів, джерел безперебійного живлення та засобів їх підключення до телекомунікаційних мереж, втім із мінімальним строком використання у 2 роки.

Якщо ж окремий об’єкт вважатиметься МНМА для цілей ПКУ (тобто, його вартість буде меншою ніж 6000 грн), то мінімального строку використання для них ПКУ не встановляє. Детально про бухгалтерський та особливості податкового обліку МНМА ми розглянули тут.

Зазначимо одразу, наразі податківці у роз’ясненнях доводять, що оскільки МНМА не належать до ОЗ, то податкові різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами у платника не виникають. Про це ми говорили тут.

Наостанок відмітимо, що вищевказані мінімально допустимі строки амортизації ОЗ у ПКУ використовуються з урахуванням наступного (пп. 138.3.3 ПКУ):

  • у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта ОЗ в бухобліку менші, ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені ПКУ,
  • у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об'єкта ОЗ в бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об'єкта ОЗ, встановлені в бухобліку.

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Калашян Катерина
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Автоматизація
Теги:
Амортизація , Облік

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі