Відходи, що утворилися в результаті переробки давальницької сировини від нерезидента утилізовано: облік та оподаткування

ПДВ

При ввезені на митну територію України сировини для переробки і подальшого вивезення за межі митної території України підприємство застосувало митний режим переробки, що передбачає:

Застосувати дане умовне звільнення можливо за умови отримання письмового дозволу митного органу за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 149 МКУ) та вчасного вивезення готової продукції з урахуванням строків, визначених МКУ (ст. 151 МКУ). Більш детально про це ми писали тут.

В процесі виробництва продукції з давальницької сировини утворюються відходи, які не можуть бути використанні в подальшому та підлягають відповідно до умов договору утилізації. 

Відходи, виготовлені (одержані) в процесі здійснення операцій з переробки іноземних товарів, мають статус іноземних товарів та вважаються такими, що поміщені у митний режим переробки на митній території (ст.159 МКУ).

Тепер ключовим є питання, яка процедура вилучення таких відходів передбачена МКУ.

Відповідно до ст. 157 МКУ відходи, що утворилися в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів і мають господарську цінність та/або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню в цьому стані у відповідний митний режим до закінчення строку переробки товарів.

Таким чином, якщо відходи мають господарську цінність та/або будуть утилізовані на території України, то вони до закінчення переробки, моменту визначення напрямку їх вилучення,знаходяться в режимі переробки і до них застосовується умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами і ПДВ.

Звертаємо увагу, що Закон «Про управління відходами» не містить термін «утилізація». Його замінено терміном «рециклінг» - операція з відновлення, у результаті якої відходи переробляються у продукцію, матеріали або речовини для їх використання за первинною або іншою метою. Ця операція включає перероблення органічного матеріалу, але не включає виробництва енергії чи перетворення відходів у матеріали, що можуть бути використані як паливо або як матеріали для зворотного заповнення. Тому якщо відходи можуть бути утилізовані, то вони мають господарську цінність.

Інші відходи з дозволу митного органу підлягають видаленню відповідно до законодавства України до закінчення строку переробки товарів.

В свою чергу, видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії (ст. 1 ЗУ «Про управління відходами»)

Тобто для видалення відходів, що не мають господарської цінності підприємству необхідно отримати дозвіл митного органу. Відповідно до ст. 175 МКУ їх переводять у митний режим знищення або руйнування. Це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Після знищення таких відходів підприємству необхідно надати акт митному органу (п. 7 розд. VІ Порядку № 657).

Таким чином, підприємство-переробник не матиме додаткових витрат, якщо відходи, які мають господарську цінність та/або можуть бутиутилізовані, будуть повернутінерезиденту-замовнику.

В наведеній ситуації підприємство визнало їх господарську цінність, зазначивши у договорі, що відходи мають бути утилізовані. Адже в розумінні Закону «Про управління відходами» утилізація/рециклінг передбачає перетворення відходів в іншу продукцію.

На нашу думку, в даній ситуації у підприємства є декілька варіантів:

1. Просити дозвіл у митного органу на видалення відходів та привести у відповідність умови договору, зокрема, включити застереження про те, що відходи підлягають видаленню. В цьому випадку ПДВ-наслідків не буде.

2. Відходи переводять в режим імпорту та утилізують. Так як договором не передбачено компенсацію, то послуги з утилізації мають нульову вартість. Проте, це передбачає передачу цих відходів підприємству-переробнику на безоплатній основі, що є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 185.1 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів не може бути нижче звичайних цін (пп. 188.1 ПКУ).

Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (пп. 14.1.71 ПКУ).

Тож якщо підприємство бере на себе обов’язок утилізації і відходи залишаються в Україні, то іншого виходу, нажаль, немає. Відходи необхідно оприбуткувати та оподаткувати. 

Після сплати всіх платежів, при утилізації необхідно нарахувати ПЗ відповідно до пп. 198.5ПКУ, так як відходи не будуть використані у господарській діяльності.

Єдиний податок

Відповідно до пп. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Тому підприємству-переробнику доведеться включити вартість безоплатно отриманих відходів до складу доходів та оподаткувати за ставкою 3%.

Відображення в обліку утилізації відходівпісля їх переведення в режим імпорту

Д-т 377 К-т 311- сплачено ПДВ при переведенні відходів в режим імпорту, авансом на рахунок митниці;

Д-т 377 К-т 311- сплачено мито авансом на рахунок митниці;

Д-т 209 К-т 718 - безоплатно отримано відходи, що мають господарську цінність та/або будуть утилізовані, за ринковою вартістю;

Д-т 209 К-т 377 – на суму мита збільшено вартість відходів, що мають господарську цінність та/або будуть утилізовані;

Д-т 641 К-т 377 – віднесено до ПК суму ПДВ, сплаченого для розмитнення відходів;

Д-т 949 К-т 209 - утилізовано відходи;

Д-т 949 К-т 641 - нараховано ПЗ з ПДВ відповідно до пп. 198.5 ПКУ.