1. Для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок турзбору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів. Платники місцевих податків та зборів при визначенні своїх податкових зобов’язань можуть використовувати зведену інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті ДФС. Такі платники, як зазначено у пп. 12.5 ПКУ, звільняються від відповідальності у разі, якщо у зведеній інформації, розміщеній на сайті, виявлено помилку.
Але зверніть увагу, що за пп. 268.5.1 ПКУ туристичні бази відносяться до тимчасових місць проживання (ночівлі). А далі пп. 268.5.2 ПКУ уточнює, хто відноситься до податкових агентів. Тому, на нашу думку, СГ у туристичній галузі, зокрема, власнику турбази потрібно врахувати зміни, що вносяться до рішень місцевих рад у 2019 році і протягом року слідкувати за змінами. Рекомендуємо цей момент уточнити у територіальній ДПС та підкріпити ІПК роз’ясненням.
2. Платниками збору не можуть бути особи, перелік яких наводиться у пп. 268.2.2 ПКУ. Зокрема, особи, які постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір. З метою підтвердження звільнення від сплати туристичного збору, особа повинна надати податковому агенту копії відповідних документів, що підтверджують належність цієї особи до пільгової категорії.
У ряді рішень є уточнення, що облік таких осіб ведеться податковими агентами окремо за кожною категорією пільговиків. Яким чином - не уточнюється, очевидно податкові агенти приймають самостійне рішення до організації обліку.
Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їх належність до пільгової категорії, є платниками збору.
3. Який порядок сплати турзбору фізособами у ПКУ не встановлено. Як правило, турист (фізособа) оплачує послуги тимчасового проживання під час бронювання і в цей момент туристичний збір не сплачується. Згідно з пп. 268.6 ПКУ всю належну суму збору фізособа має сплатити податковому агенту безпосередньо перед отриманням послуг із тимчасового розміщення авансовим внеском: розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі) здійснюється виключно за наявності у нього документу про сплату туристичного збору. Податковий агент повинен мати підтверджуючий документ про сплату збору.
Особливість справляння туристичного збору полягає у тому, що обов'язок щодо нарахування та сплати податкового зобов'язання має податковий агент, а платник туристичного збору сплачує його податковому агенту.
Якщо податковий агент приймає готівку або турист розраховується платіжною картою, в світлі Закону про РРО, сплата туристичного збору не є послугою, тому прямої вимоги проводити цю операцію через РРО не має. Але якщо збір утримує податковий агент готівкою, то можна запрограмувати свій РРО таким чином, щоб ця сума виділялась окремо у фіскальному чеку. У ІПК від 20.03.2019 р. №1124/ІПК/04-36-12-04-21 податківці не заперечуюють, що можна заплатити за послуги проживання безготівково, а турзбір окремо готівкою безпосередньо перед розміщенням. Тоді таку операцію слід оформити ПКО (якщо агент є юрособою) або товарним чеком (якщо агент підприємець — платник ЄП).
Для податкових агентів юросіб отримана сума туристичного збору є транзитною, не є доходом та витратами, під оподаткування ПДВ не попадає також.
4. Відповідно до пп. 268.7.3 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.
Наразі форма декларації з туристичного збору затверджена наказом Мінфіну №636. Звітувались за цією формою за перший квартал та півріччя.
Проте, є наказ Мінфіну №186, яким внесено зміни до форми декларації. Набере чинності нова форма з дня офіційного опублікування цього наказу, який опубліковано в «Офіційному Віснику» №61 – 13.08.2019 р. Декларація отримала Додаток, який називається «Розрахунок №2 податкових зобов'язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається кількість діб розміщення, мінімальну заробітну плату та ставку податку в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).
Окрім цього у Розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються реквізити рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків згідно з пп. 268.7.1 ПКУ.
За пп. 46.6 ПКУ у разі запровадження нової форми декларації її застосування перебачено з наступного кварталу за днем оприлюднення. Оприлюднення відбулось у серпні, тому звітуватися використовуючи нову форму, за нормами ПКУ, необхідно буде тільки за рік 2019 р. Але, як показує практика, скоріше за все податківці повідомлять про можливість відзвітуватись за новою формою вже за 9 місяців 2019 року.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити