Застосування нульової ставки акцизу на біоетанол

Відповідно до пп. «г» та «ґ» пп. 229.1.1 ПКУ акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:

г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива.

Інших випадків для застосування нульової ставки з біоетанолу немає. 

Згідно з пп. «г» та «ґ» пп. 229.1.5 ПКУ податковий вексель може бути виданий:

г) нафтопереробними заводами (чи іншими суб'єктами господарювання), які використовують біоетанол для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;

ґ) виробниками біопалива.

Отже, покупець має належати до тих підприємств, які виробляють вищезазначену продукцію з біоетанолу, і тільки тоді він може видати податковий вексель. Бути платником акцизного податку покупцю не обов’язково, тому що сплата акцизного податку відбувається через механізм опротестування податкового векселя згідно з пп. 229.1.9 ПКУ, а на векселедавця додатково накладається штраф, передбачений пп. 229.1.17 ПКУ.

Відповідно до пп. 229.1.16 ПКУ податковий вексель не видається суб’єктами господарювання, які одночасно є виробниками біоетанолу та біопалива.

Згідно з пп. 229.1.4 ПКУ видача податкового векселя здійснюється до моменту отримання спирту етилового з акцизного складу. Тут звертаємо увагу на два моменти. 

По-перше, у ст. 14 ПКУ окремо визначені два поняття: акцизний склад у пп. 14.1.6 ПКУ та акцизний склад пересувний у пп. 14.1.6-1 ПКУ. Тому, якщо у тексті ПКУ написано «акцизний склад» без слова «пересувний», то тут однозначно мається на увазі саме стаціонарний акцизний склад відповідно до пп. 14.1.6 ПКУ.

По-друге, у пп. 14.1.237 ПКУ визначено, що спирт етиловий – це всі види ректифікованого спирту етилового, біоетанол, інші види спирту етилового, зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а у пп. 14.1.14 ПКУ визначено, що біоетанол – це спирт етиловий зневоджений, який виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопаливо або біокомпонент та належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.

Таким чином, з фіскального погляду біоетанол слід вважати спиртом етиловим для цілей застосування пп. 229.1.4 ПКУ. І тоді виходить, що покупець може видати податковий вексель лише до отримання біоетанолу зі стаціонарного акцизного складу. А це унеможливлює доставку біоетанолу до складу покупця за нульовою ставкою, за умови якої покупець отримує біоетанол з акцизного складу пересувного.

Нам не вдалося знайти думку податківців щодо практичного застосування пп. 229.1.4 ПКУ саме для біоетанолу, тому рекомендуємо звернутися до них за наданням ІПК з питання, чи застосовується пп. 229.1.4 ПКУ конкретно до біоетанолу. Також рекомендуємо звернутися з питанням, чи може ваш покупець видавати податковий вексель до отримання вашим підприємством біоетанолу на стаціонарному акцизному складі. Тоді перевезення біоетанолу зі стаціонарного складу до покупця почнеться після видачі векселя покупцем.