Як перераховувати обсяг пального в літрах, приведених до 15° С, якщо ПРК використовується на «оптовому» акцизному складі?

Щорічне коригування облікової різниці передбачене лише для обсягів пального, реалізованого з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним – див. консультацію податківців тут, а також п. 47 Порядку №408.

Оскільки в даному випадку акцизні склади не є місцями роздрібного продажу пального, таке коригування проводити не можна.

Разом з цим, відповідно до пп. 230.1.3 ПКУ фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок (ПРК) та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Далі, згідно з пп. 232.1 ПКУ одиницею обліку обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального є літри, приведені до температури 15° C. При цьому відпущені літри в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, вважаються як літри, приведені до температури 15° C. Такі одиниці обліку для пального повинні використовуватися в первинних бухгалтерських документах, акцизних накладних/розрахунках коригування до акцизних накладних, декларації з акцизного податку.

З урахуванням вищенаведеного, робимо висновок, що якщо акцизний склад зберігача не є місцем роздрібної торгівлі пальним і на нього не отримано ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, то зберігач повинен перераховувати обсяг пального, що видане зі зберігання через ПРК, у літри, приведені до температури 15° C. Тобто в даній ситуації слід ігнорувати той факт, що пальне відпускається через ПРК, оскільки склад зберігача не є місцем роздрібної торгівлі пальним і зберігач не має ліцензії на роздрібну торгівлю пальним.

Але оскільки ці дві норми ПКУ можуть припускати різне тлумачення з боку податківців, радимо звернутись до них же за наданням ІПК щодо умов даної ситуації, коли ПРК використовується на акцизному складі, який не є місцем роздрібної торгівлі пальним.

Документальне оформлення операцій з приймання пального на зберігання та його видачу зі зберігання здійснюється за згодою сторін договору зберігання. Законодавство не регламентує цей порядок, тож він визначається сторонами договору на власний розсуд. Зокрема, це можуть бути накладні або акти приймання-передачі тощо. Кожна операція з приймання-передачі пального оформлюється первинним документом (накладна, акт), і на неї також складається акцизна накладна, у якій зазначається маса пального в кг та об’єм в літрах, приведених до температури 15° C. В первинних документах зазначаються літри пального при фактичній температурі, а також, на розсуд сторін, можуть зазначатися і маса в кг та літри, приведені до температури 15° C.

Загалом, обсяги пального в літрах при фактичній температурі в бухобліку та обсяги пального в літрах, приведених до температури 15° C в СЕА РП можуть відрізнятися та коливатися протягом року. За рахунок підвищення температури влітку та зниження взимку середньорічні відхилення мають бути несуттєвими. Врегулюваня облікових різниць передбачено лише для акцизних складів, які є місцем роздрібного продажу пального, тож в даному випадку зберігач не може застосовувати цю облікову різницю.

Але разом з цим (на нашу думку), зберігач не зобов’язаний враховувати показники ПРК як літри, приведені до температури 15° C. Замість цього він повинен на загальних підставах перераховувати обсяг пального, яке відпущене через ПРК, в літри при температурі 15° C і зазначати цей обсяг в акцизних накладних на повернення пального зі зберігання.