Чи потрібно складати ТТН?
Порядок застосування та складання ТТН встановлено Iнструкцією №154. Ця Iнструкція розроблена з метою встановлення єдиного порядку застосування форм ТТН на переміщення алкогольних напоїв (№1-ТН (алкогольні напої)) для оформлення перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пп. 230.15 ПКУ, під час відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється ТТН, зареєстрована в Єдиному реєстрі ТТН на переміщення алкогольних напоїв, в якій представник контролюючого органу на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначення часу виїзду з акцизного складу та показників пробігу транспортного засобу, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів.
ПКУ у згаданій нормі каже про реєстрацію алкогольних ТТН в Єдиному реєстрі у разі відвантаження і транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються горілка та лікеро-горілчані вироби.
Як сказано у пп. 14.1.6 ПКУ та у п. 10 Порядку №806, ТТН заповнює суб'єкт господарювання, що має ліцензії на виробництво та/або торгівлю алкогольними напоями, під час відвантаження алкогольних напоїв з акцизного складу. Зверніть увагу: не з будь-якого складу, а тільки з акцизного! Тому інші суб'єкти господарювання, які відвантажують алкогольні напої зі складів (місць їх зберігання), повинні скласти за кожним фактом такого відвантаження алкогольну ТТН без обов'язку реєстрації в Єдиному реєстрі.
З наведеного випливає, що якщо алкогольні напої не будуть переміщуватися (вивозитися) зі складу, а залишаться в ньому на відповідальному зберіганні, то немає підстав для складання ТТН і тим паче для реєстрації їх в Єдиному реєстрі.
Чи можна продати підакцизну продукцію алкогольну продукцію, залишивши її на акцизному складі?
Відповідно до пп. 216.1 ПКУ, датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
ПКУ не містить заборони продати підакцизну продукцію, але не відвантажувати її, а залишити на зберіганні на акцизному складі. Поряд з цим, як випливає з наведених нами норм ПКУ, ПЗ з акцизного податку виникатиме тільки на дату її відвантаження. Таким чином, якщо продукція продана і право власності на неї перейшло до покупця, але на підставі договору зберігання вона і надалі залишається на акцизному складі, ПЗ з акцизного податку не виникає. Воно виникне тільки тоді, коли продукція відвантажуватиметься, що і оформлятиметься ТТН.
На жаль, консультацій податкової з цього питання ми не знаємо. Що, як податкова матиме іншу думку? Тому для уникнення непорозумінь може бути доцільним отримати з цього питання індивідуальну податкову консультацію.
***
Читайте також:
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити