Хто повинен реєструвати акцизний склад: зберігач чи поклажодавець пального?

Ще у грудні 2018 р. податківці зазначали, що операції з відпуску пального, яке передано на відповідальне зберігання згідно з договором, за талонами із наданням отримувачу фіскального звітного чеку, у якому вказано вид торгівлі "зі зберігання", як у особи, яка реалізує пальне, - не є об'єктом оподаткування акцизним податком, оскільки такі операції не відносяться до реалізації пального у розумінні абз. 2 пп. 14.1.212 ПКУ (див. ІПК від 29.12.2018 р. №5481/ІПК/08-01-40-04-16).

У 2018 році до пп. 14.1.212 ПКУ не вносилися зміни, тож він має таку ж редакцію станом на 01.07.2019 р., як і дата вищевказаної ІПК. З цього можна зробити висновок, що операції з надання пального на відповідальне зберігання та повернення зі зберігнання не будуть оподатковуватися акцизним податком.

Проте звертаємо увагу на оновлене визначення акцизного складу у пп. 14.1.6 ПКУ. Ми аналізували ці зміни у нашій аналітиці тут>>

Зокрема, не є акцизним складом склад пального, якщо обсяги отримання пального протягом календарного року в цілому для такого СГ (крім платників ЄП 4-ї групи) за період з 1 січня по 31 грудня, без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії, не більше 1000 куб.м, загальна місткість ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального на кожному окремому складі, не більше 200 куб. м для кожного приміщення або території, а також пальне використовується виключно для потреб власного споживання та не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Розпорядник акцизного складу – це суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб’єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального (пп. 14.1.224 ПКУ).

Отже, лише в разі відповідності вищезазначеним умовам, такий склад пального не буде вважатися акцизним складом, а СГ не буде  розпорядником такого акцизного складу.

У іншому разі, виходячи з цих норм, реєструвати акцизний склад повинен зберігач, адже у визначенні розпорядника акцизного складу немає прямого застереження про те, що зберігач пального не є розпорядником акцизного складу. Головним є сам факт фізичного зберігання пального у ємностях, що належать СГ (тобто зберігачу), а не наявності лише права власності на пальне без його фактичного зберігання на підприємстві (у поклажодавця).

Разом з цим, оскільки практики застосування нового законодавства ще немає, радимо звернутися до органів ДФС за наданням індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.