Документальне оформлення імпортного товару доставленого, минаючи склад імпортера

Обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент, визначений положеннями ст. 664 ЦКУ:

• вручення товару покупцю, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар;
• надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцю за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Такий момент має бути чітко визначений у договорі, а також узгоджено первинний документ, на підставі якого оформлюється операція передання товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцю у належному місці та покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцю вважається виконаним у момент здачі товару перевізнику або організації зв'язку для доставки покупцю.

Факт переходу права власності має бути документально підтверджено відповідним первинним документом: видатковою накладною, товарною накладною чи іншим первинним документом, який є доречним виходячи з умов контракту (договору) з покупцем та фактично застосовується в обліку продавця товарів.

Таким чином, в умовах договору на постачання імпортного товару (враховуючи особливості його перевезення) необхідно чітко визначити перелік первинних документів, якими оформлюватиметься:

• підтвердження фактичного отримання товару покупцем (телефонограма, повідомлення електронною поштою тощо);
• перехід права власності на товар покупцю (видаткова накладна тощо);
• наявність (або відсутність) погодженої кількості, якості та відповідність іншим узгодженим характеристикам (акт про відповідність товару);

• факт пошкодження, зіпсуття, нестачі товару (акт про виявлення пошкодження, зіпсуття, нестачі).

Нагадаємо: основним документом, що регулює міжнародні автомобільні перевезення вантажів, є Конвенція про Договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) (Женева, 19 травня 1956).

У ст. 4 КДВП зазначено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної (тобто, міжнародної транспортної накладної CMR). Відсутність, неправильність чи втрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Вантажна накладна складається в трьох оригінальних примірниках, підписаних відправником і перевізником. Перший примірник передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.

Якщо вантаж, що перевозиться, необхідно завантажити на декілька транспортних засобів, або якщо він є різнорідним чи поділений на різні партії, відправник або перевізник має право вимагати складання окремої вантажної накладної на кожний транспортний засіб, що використовується, або на вантаж кожного роду чи на кожну партію вантажу (ст. 5 Конвенції).

Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору та прийняття вантажу перевізником (ст. 9 Конвенції).

Згідно з ч. 3 та 4 ст. 12 Конвенції право розпорядження вантажем належить одержувачу з моменту складання вантажної накладної, якщо в ній відправником зроблена відповідна позначка. Якщо, здійснюючи своє право розпорядження вантажем, одержувач дає наказ доставити вантаж іншій особі, остання не має права призначити інших одержувачів.

Тобто, якщо відправником зроблена відповідна позначка в CMR, то перевізник уточнює в вантажовідправника та/або вантажоодержувача товару маршрут руху телефоном. Додаткові записи щодо пункту вивантаження у формі CMR не передбачені.

Нагадаємо правила заповнення деяких граф типової форми міжнародної транспортної накладної (CMR):

• графа 2. Вказуються реквізити вантажоодержувача – найменування, повна адреса (країна, місто, індекс, вулиця, номер будинку). У цій графі також зазначається номер телефону та контактні дані вантажоодержувача для вирішення питань, що можуть виникнути в процесі перевезення;
• графа 3. Вказується адреса місця вивантаження (склад фірми – одержувача). Адреса місця вивантаження може збігатися з адресою вантажоодержувача. Якщо адреса місця вивантаження не збігається з адресою вантажоодержувача, в цьому випадку перевізнику необхідно мати номер телефону місця вивантаження, а також уточнити у вантажовідправника маршрут руху, з'ясувавши, чи необхідно заїжджати до вантажоодержувача або відразу їхати за адресою місця вивантаження.

Щодо оформлення імпортером товарно-транспортної накладної (ТТН) на товар, який доставлено перевізником на підставі CMR на склад покупця, зазначимо таке.

Відповідно до ст. 48 Закон «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-III ТТН є одним з документів, які повинен мати водій для здійснення внутрішніх перевезень вантажів (тобто, по території України).

Виходячи з того, що перевізник доставляє імпортований товар на підставі CMR, оформлювати додатково ТТН не потрібно. При цьому імпортер може у видатковій накладній, що надається покупцю на проданий товар, вказати додаткові відомості щодо номеру CMR з метою підтвердження факту доставки йому товару.