ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)

Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?

Слухати консультацію (0:00)

Встановлення нестачі

Нестачу товару необхідно зафіксувати відповідно до положень контракту з нерезидентом, для чого товариство повинно виконати чіткий алгоритм дій, визначений у договорі. Не менш важливими в цьому випадку є й умови поставки, а саме момент переходу права власності та ризиків втрати або пошкодження товару. 

У будь-якому випадку товариство повинно оформити:

  • Акт про нестачу, складений комісією з приймання товару з урахуванням додаткових вимог, визначених у контракті;
  • Претензію до постачальника (або перевізника) щодо невідповідності фактичної кількості товару;
  • Акт приймання товару у фактичній кількості.

Додатково доцільно після отримання від нерезидента підтвердження факту помилки у кількості відвантаженого товару отримати від нього відкоригований пакувальний лист та інвойс, у яких буде зазначено, що цими документами вносяться зміни до первинних документів (із зазначенням їхніх реквізитів) унаслідок виявленої помилки при заповненні. Також варто ініціювати внесення нерезидентом змін до експортної митної декларації, якщо це передбачено законодавством країни експортера.

Слід звернути увагу, що оприбуткування товару в бухгалтерському обліку здійснюється виключно у фактичній кількості прийнятого товару.

Внесення змін до митної декларації

Відповідно до положень статті 269 МКУ за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови в наданні такого дозволу митний орган зобов’язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається протягом трьох років з дня завершення її митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації. Порядок внесення змін до митної декларації регламентується постановою КМУ від 21.05.2012 №450.

Згідно з приписами пунктів 34 і 37 вказаного Порядку, не дозволяється: 

  • внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації за формою єдиного адміністративного документа; 
  • внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у ній товарів; внесення змін, якщо з поданих документів не випливає, що зазначені відомості необхідно змінювати; внесення змін або відкликання після надання декларанту інформації про призначення митним органом митного огляду товарів чи перевірки документів (крім випадків, коли після проведення перевірки порушень не виявлено); 
  • відсутність документів, що підтверджують необхідність внесення змін; 
  • внесення змін з метою подання відомостей, коли МКУ передбачає необхідність подання додаткової декларації.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: 

  • необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв’язку із скасуванням рішення митного органу; 
  • необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта відомостей, пов’язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей трансфертного ціноутворення; 
  • виправлення помилково зазначених відомостей, не пов’язаних із перерахунком митних платежів; 
  • відображення відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення, також не пов'язаних із перерахунком платежів. 

У свою чергу, Верховний Суд сформував правовий висновок, що протягом трьох років з дня завершення митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з підстав потреби в перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку платежів є наслідком наявності чи відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, митний орган може відмовити у внесенні змін лише в разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Порядку №450 не суперечать нормам статті 269 МКУ, а визначають процедуру внесення змін, зокрема й у разі необхідності повернення сплачених платежів (постанови Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №809/984/18, від 18.08.2021 у справі №815/6669/17, від 12.08.2024 у справі №160/18327/24). 

Враховуючи зазначене, необхідно перевірити наявні документи на предмет можливості коригування митної декларації та звернутися до митного органу з відповідною заявою.

Кредитні ризики в межах програми «5-7-9»

Порядок надання державної фінансової підтримки регламентується постановою КМУ від 24.01.2020 №28. Суб’єкт підприємництва позбавляється права на отримання державної підтримки з дати виявлення уповноваженим банком або Фондом розвитку підприємництва фактів порушення умов Порядку, надання недостовірної інформації чи нецільового використання кредитних коштів, отриманих за кредитним договором.

У разі встановлення таких фактів суб’єкт підприємництва зобов’язаний повернути суму незаконно отриманої державної підтримки, а також самостійно забезпечити сплату повної процентної ставки за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, для збереження фінансової підтримки товариство повинно не лише відповідати критеріям зазначеного Порядку, а й неухильно дотримуватися положень кредитного договору. Щоб мінімізувати ризики, пов’язані з невідповідністю фактичної кількості обладнання, необхідно проаналізувати умови кредитного договору щодо обов'язку та строків повідомлення уповноваженого банку про ситуацію, що склалася, а також щодо подальших спільних дій для підтвердження цільового використання кредитних ресурсів.

Висновки 

  • Факт виявлення нестачі фіксується в акті про нестачу та претензії до постачальника, а обладнання оприбутковується виключно у фактично отриманій кількості (66 шт.);
  • Для приведення митних документів у відповідність до фактичної поставки необхідно ініціювати внесення змін до митної декларації шляхом оформлення аркуша коригування;
  • Оскільки придбання здійснюється в межах державної підтримки («5-7-9»), товариство зобов'язане перевірити умови кредитного договору та за наявності відповідної вимоги своєчасно поінформувати уповноважений банк про факт постачання обладнання не в повному обсязі.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)
    Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?
    Сьогодні 15:119
  • УКТ ЗЕД дитячих нарукавників для басейну у 2026 році: класифікація товару (аудіоверсія)
    Який код УКТ ЗЕД застосовувати для дитячих надувних нарукавників, призначених для плавання та використання в басейні?
    09.10.202639
  • Експорт товарів: коли починається строк розрахунків та нарахування пені
    Граничний строк розрахунків за експортом починається з дня митного оформлення товару. У разі прострочення пеня нараховується за кожен день, починаючи з першого дня після закінчення встановленого строку
    08.10.2026792
  • Експорт ІТ-послуг у 2026 році: ліміт 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ (аудіоверсія)
    Компанія — резидент Дія Сіті, не зареєстрована платником ПДВ та надає ІТ-послуги замовникам з Великої Британії та Грузії. Чи враховуються кошти, отримані від нерезидентів за такі послуги, при визначенні обсягу операцій 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ?
    01.10.202686
  • Експорт інжинірингових і проєктних робіт у 2026 році: чи потрібно закривати отриманий аванс актом протягом 180 днів? (аудіоверсія)
    Підприємство — резидент України виконує для нерезидента з Австрії інжинірингові та проєктні роботи за договором МТД. Валюта договору — євро; передплату отримано 31.03.2026 р. Через затримку проєкту завершити роботи протягом 180 календарних днів неможливо. Чи потрібно до 27.09.2026 р. підписати акт із замовником, щоб не порушити вимоги валютного законодавства?
    30.09.202655