• Посилання скопійовано

Дата оприбуткування товару, отриманих на умовах FOB

Підприємство імпортує товар на умовах FOB порт з Китаю. В інвойсі зазначена дата відправки. З моменту відправки та отримання нами товару, минає до 3 місяців. На яку дату відображати товар на рахунках бухгалтерського обліку?

Відповідно до ст. 1 Закону про бухоблік та п. 3 НП(С)БО 1 в бухобліку товари, в тому числі імпортні, відображаються на дату їх визнання активами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зазвичай контроль над активом полягає в отриманні права власності на нього (див. лист Мінфіну від 03.03.2007 р. №31-34000-20-10/4345).

Надалі Мінфін також зазначає, що датою здійснення операції для зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку підприємству переходять усі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані активи (товари) (див. лист Мінфіну від 18.11.2016 р. №31-11410-07-27/32754 та від 21.04.2009 р. №31-34000-20-27/11292).

І нарешті, запаси визнають активами тільки тоді, коли їх вартість може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 9, п. 2.1 Методрекомендацій №2). Втім, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, то такі запаси можуть оцінюватися і відображатися в обліку за справедливою вартістю, з подальшим коригуванням до первісної вартості (абз. 8 п. 9 П(С)БО 9).

Зверніть увагу, що умови поставки, визначені ІНКОТЕРМС не визначають дату переходу права власності на товар. Спиратися на умови поставки для визначення дати оприбуткування можна лише у разі, якщо дату переходу права власності міжнародним договором не визначено (про це ми також зазначали тут https://consulting.dtkt.ua/taxation/profits-tax/11706).

Тому, якщо дата переходу права власності на товар не визначена у договорі, то тоді дійсно слід звертатися до ІНКОТЕРМС, адже у них прописано дату переходу ризиків й вигод, пов’язаних з правом власності на придбані активи (товари).

FOB (… named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) — термін інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Тобто за умовами FOB всі ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на придбані  товари, переходять до купця у момент відвантаження товару морським транспортом. Тобто датою оприбуткування товару, вважаємо, має бути дата відправки товару постачальником (в обліку такі товари відображаються як товари в дорозі на додатково відкритому аналітичному субрахунку).

Відповідно до листа Мінфіну від 15.09.2009 р. №31-34000-10-16/24584 імпортований товар оприбутковують як актив на підставі наявних первинних документів, що підтверджують перехід до покупця всіх ризиків і вигоди, пов’язаних із правом власності на товар й отримання контролю за ним, а також надають достовірну інформацію про обсяг господарської операції.

Для морських перевезень таким документом є коносамент або морська накладна (Bill of Lading). Що стосується інвойсу, то податківці говорили, що для оприбуткування товару недостатньо лише одного інвойсу (див. лист ГУ ДФС у м. Києві в листі від 31.03.2017 р. №6964/10/26-15-14-05-04-22). Хоча фахівці Мінфіну у листі від 16.02.2017 р. №31-11410-06-5/4339 роз’яснюють коли інвойс може бути визнаний первинним документом.

Також відмітимо, що подекуди податківці хочуть бачити датою оприбуткування товару датою оформлення митної декларації (див. зокрема, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 15.04.2019 р. №1608/10/26-15-14-08-13ІПК, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 17.08.2018 р. №3568/ІПК/26-15-14-08-28).

Втім, впевнені, що це твердження є хибним й слід орієнтуватися на умови договору щодо переходу права власності, якщо там це не прописано, тоді на умови поставки ІНКОТЕРМС.

А тому дата відображення в обліку імпортного товару не залежить від дати оформлення МД і може відповідати їй, тільки якщо на дату оформлення МД підприємству передані ризики та вигоди, отриманий контроль, а також вартість активів, що імпортуються, достовірно визначена. Повний контроль над активом виникає тільки за фактом отримання його у володіння, тобто за фактом надходження товару на склад підприємства.

Додатково читайте про зміни в умовах поставки FOB (Free On Board – Вільно на борту)  тут https://news.dtkt.ua/state/zed/58866

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 139 грн/міс

Передплатити

Автор: Калашян Катерина

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Зміна коду УКТ ЗЕД та донарахування мита на імпортний товар: які наслідки?
    В грудні 2024 р. розмитнили товар, майже весь рік цей товар продавали, ПН реєстрували в ЄРПН. В листопаді 2025 р. брокер вніс зміни до імпортної МД, а саме: було змінено код УКТ ЗЕД товару та донараховано мито. Які дії та які зміни потрібно зробити бухгалтеру, щоб все коректно закрити та вирівняти? Якими датами це все коригувати і що саме коригувати? В деяких моментах вийшов продаж нижче собівартості. Які можуть бути штрафи?
    13.01.202646
  • Пеня ЗЕД на залишок боргу менше 400 тис. грн
    Експортна операція на суму 20 000 євро частково оплачена, залишок боргу становить 5 000 євро (менше 400 000 грн в еквіваленті). Нерезидент-боржник збанкрутував. Чи має право ДПС нараховувати пеню за порушення граничних строків розрахунків на цей залишок, якщо загальна сума операції підлягала валютному нагляду?
    30.12.202548
  • Оплата експорту третьою особою при валютному контролі
    У липні експортовано товар до Казахстану, оплата не надійшла. У покупця заблоковані рахунки, пропонує оплату іншою організацією. Через місяць закінчується 180-денний строк валютного контролю. Чи можлива оплата третьою особою?
    22.12.202546
  • Код УКТ ЗЕД для електроводонагрівача Atlantic PC 10 RB
    Який код УКТ ЗЕД слід застосувати при імпорті/обліку електричного накопичувального водонагрівача (бойлера) Atlantic O’Pro Small PC 10 RB об’ємом 10 л (побутовий електричний водонагрівач накопичувального типу)?
    15.12.202533
  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202562