Як отримати ліцензію на зберігання пального для власних потреб?

Відповідно до ст. 15 Закону №481, суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Це означає, що за умови отримання роздрібної ліцензії не потрібна ліцензія на зберігання пального. І навпаки, якщо підприємство відмовиться від використання ПРК, воно не зможе отримати роздрібну ліцензію, а замість неї потрібна буде ліцензія на зберігання пального.

Згідно з ч. 19 ст. 15 Закону № 481, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім того, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ч. 16 ст. 15 Закону № 481).

Тобто, в випадку, описаному у запитанні, звільнення від необхідності отримувати ліцензію немає. Відповідно до цього, підприємство має отримувати ліцензію на зберігання пального.

Своєю чергою, суб’єкти господарювання, які здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, отримують ліцензію на зберігання пального лише за поданням двох документів: заяви на отримання ліцензії та документу про річну оплату ліцензії. Тобто копії документів, які зазначено у ст. 15 Закону №481, не подаються.

У заяві зазначається:

• інформація про те, що пальне використовується для потреб власного споживання чи переробки;
• загальна місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження;
• фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

При цьому варто звернути увагу, що підприємство не стає платником акцизного податку і така ємність не є його акцизним складом – відповідно жодної звітності щодо залишків пального у даному резервуарі подавати не потрібно, а також не потрібно обладнувати його витратомірами та лічильниками.

Рекомендації податківців щодо складання заяви для отримання ліцензії ми наводили тут.