При внесенні до статутного фонду товарів без підтвердних документів вони «легалізуються» накладною на отримання

Згідно із ст. 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. При цьому грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Отже, ви можете внести в статутний фонд приміщення за ринковою вартістю, якщо така вартість погоджена з іншими засновниками (протокол установчих зборів) та закріплена в установчих документах.

В ідеалі зазначена в установчих документах вартість приміщення може бути підтверджена експертною оцінкою. Згідно з пп. 146.8 ПКУ Первісною вартістю основних засобів, що включені до статутного капіталу підприємства, визнається їх вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище звичайної ціни. Проте тут існує проблема іншого характеру, про яку частково йшлося вище. Згідно зі ст. 13 Закону «Про господарські товариства» «забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу господарського товариства … кошти, одержані в кредит та під заставу….». На підставі цієї норми в консультаціях та листах фахівці податкової роблять висновок, що фізичні особи - засновники повинні підтверджувати походження вказаних коштів при поданні річної декларації про майновий стан і доходи. Отже, якщо майном, внесеним до статутного фонду, зацікавляться працівники ДПС і джерела походження майна або коштів витрачених на його поліпшення не буде підтверджено, то такі надходження буде включено до оподатковуваного доходу та застосовані відповідні санкції.

Щодо товару, то варто зазначити наступне. Вартість товару може бути внесена до статутного капіталу за погодженою вартістю із тими ж застереженнями щодо декларування майна та пояснення податковій джерел його походження. Проте ці проблеми не стосуються тільки засновника, а також й власне обліку новоствореного підприємства. При внесенні до статутного фонду товари «легалізуються» накладною на отримання, вартість товару – фіксується в установчих документах. Витрати, які враховуються для оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пп 138.2 ПКУ). Якщо звернутись до вимог ПСБО «Запаси», то згідно з пп. 11 первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 цього ПСБО.

Отже, при реалізації товару підприємством вартість його може бути включена до витрат на підставі первинних документів, оформлених при внесенні до статутного капіталу.