Оподаткування доходів "єдинника" під час вагітності та пологів

Допомога у зв’язку із вагітністю й пологами

Законодавством не передбачено повернення вказаних виплат, але лист Фонду соціального страхування №04-29-2494 від 16.09.2013 дає на це наступну відповідь:

"... згідно з ч. 1 ст. 38 Закону №2240, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Отже, у разі виходу жінки на роботу до закінчення відпустки по вагітності та пологах страхувальнику (роботодавцю) необхідно повернути частину допомоги по вагітності та пологах до робочого органу Фонду, а саме ту частину, що збігатиметься з календарними днями, що припадають на період роботи такої жінки, оскільки за цей період застрахована особа не втратить заробітну плату (дохід)".

Фонд посилається на норму, яка викладена в ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон №2240). Наразі Закон №2240 втратив чинність. Проте вказана норма закону, в аналогічній редакції викладена в ст. 25 діючого Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Закон №1105). Тому, на нашу думку, рекомендації вказаного листа Фонду соціального страхування актуальні й насьогодні.

Зверніть увагу, що у вказаному листі йдеться про вихід на роботу і відпустку. Ці терміни для жінки-підприємця, яка не перебуває у трудових відносинах, на нашу думку, не повинні застосовуватися (адже це виключно трудові категорії). Тому, на нашу думку, такий підхід не повинен застосовуватися щодо осіб, які зареєстровані підприємцями і не є найманими працівниками. Однак, враховуючи, що така допомога має компенсувати втрату не тільки зарплати, а і доходу застрахованої особи на час вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, щоб уникнути суперечок із ФСС, радимо підприємницьку діяльність в цьому періоді все ж таки не здійснювати і доходи не отримувати.   

Зверніть увагу: сума отриманої від ФСС допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами не оподатковується ані єдиним податком (адже це не підприємницький дохід), ані ПДФО (відповідно до пп. 165.1.1 ПКУ). Не сплачується з неї підприємцем і ЄСВ. Докладніше про це читайте тут.

Допомога на дитину

Наразі пункт 1 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2001 р. №1751 (далі — Порядок №1751) встановлює вичерпний перелік видів державної допомоги сім'ям із дітьми. Зокрема, одному з батьків призначається такий вид допомоги, як допомога при народженні дитини (усиновленні). При цьому, з 01.07.2014 р. розмір допомоги є сталим, тобто не залежить від кількості народжених дітей й складає 41 280 грн.

Така допомога не виплачується одразу: відповідно до ст. 12 розділу III Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII, одноразово виплачується відповідна фіксована сума (10 320 грн), а решта (860 грн) — протягом 36 місяців рівними частинами (3 роки). Ця допомога ніяк не пов'язана з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 11 Закону №2811 та п. 13 Порядку №1751 надано вичерпний перелік обставин, за яких виплата допомоги припиняється. Серед них немає таких підстав, як припинення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також отримання доходів від провадження підприємницької діяльності.

Якщо зазирнути в минуле (до 01.07.2014 р.), справді була допомога для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (розділ IV Закону №2811 та п. 17 — 24 Порядку №1751 в редакції до 25.06.2014 р.) у розмірі 130 грн, яка виплачувалася особі, що перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3-х років. При цьому така особа втрачала право на цей вид допомоги у разі виходу на роботу (крім режиму неповного робочого часу та проведення підприємницької діяльності, відповідно до останнього абзацу п. 23 Порядку №1751 в редакції до 25.06.2014 р.). Але на сьогодні такої допомоги та відповідних норм щодо її виплати немає.

Таким чином, навіть при провадження підприємницької діяльності під час перебування у декретній відпустці допомога на дитину, призначена матері-підприємцю, залишається.

Оподаткування доходів під час вагітності та пологів

Єдиний податок. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначені ст. 295 ПКУ. Так, згідно з п. 295.5 ПКУ "єдинники" 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати ЄП протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів

Згідно із роз’яснення, розміщеного у  підкатегорії 107.06 ресурсу «ЗІР» такі "єдинники" (І та ІІ групп), звільняється від сплати ЄП на період її тимчасової втрати працездатності у зв’язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності.

Що ж стосується підприємців-"спрощенців" ІІІ групи, таке звільнення від сплати єдиного податку до них не застосовується за недоцільністю. Адже вони сплачують не фіксовану основну ставку єдиного податку як "єдинник" І та ІІ групи, а відсоткову — від фактично отриманого доходу за звітний період. Тобто вагітність та пологи жодним чином не впливає на порядок нарахування й сплати єдиного податку за відповідний звітний період.

Таким чином, якщо жінкою-підприємцем у звітному періоді (кварталі) отримані доходи від підприємницької діяльності, то вони будуть оподатковувані в загальному порядку, тобто за ставкою 3% (якщо ФОП платник ПДВ)/5% (якщо ФОП не платник ПДВ). За такими доходами слід відзвітовуватися також у загальному порядку – подати декларацію платника єдиного податку протягом 40 календарних днів після закінчення звітного кварталу.

ЄСВ. Як відомо, фізичні особи — підприємці, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визначені п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) є платниками ЄСВ. Підприємець-"спрощенець" сплачує ЄСВ за себе в розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок за кожен місяць у період, коли він був платником ЄП (п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

При цьому Закон №2464 не передбачає норми щодо звільнення підприємців-"єдинників" від сплати ЄСВ на період перебування у будь-якій відпустці, навіть якщо у ці періоди не отримано доходу.