Сплачено кошти платнику ЄП — «порушнику»

Цілком зрозумілою є небезпечність ситуації для покупця послуг, що перебуває на загальній системі оподаткування. Адже справді виникають запитання:

1) чи не повинне підприємство виконувати функції податкового агента?

2) чи покладається на підприємство обов'язок перевіряти, на якій групі перебуває платник ЄП — продавець послуг?

Підприємець — платник ЄП на другій групі, згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ, має право надавати послуги обмеженому колу покупців: фізособам та платникам ЄП (як підприємцям, так і юрособам на спрощеній системі оподаткування). Для платників другої групи співпраця з платниками на загальній системі оподаткування є можливою лише в частині виробництва та/або продажу товарів та діяльності у сфері ресторанного господарства.

У разі недотримання такого обмеження у підприємця — платника ЄП виникають певні наслідки (про що далі). Проте для підприємства-покупця така ситуація не несе жодних ризиків, і ось чому.

Придбаваючи послуги у ФОП — платника ЄП, покупець для уникнення функцій податкового агента (а це нарахування та сплата до бюджету ПДФО і військового збору) зобов'язаний лише перевірити статус продавця та впевнитися, що фізособа діє саме як суб'єкт підприємництва. Тільки якщо фізособі (не підприємцю або самозайнятій особі) виплачується дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з вимогами розділу IV ПКУ, виникає обов'язок щодо функцій податкового агента. У визначенні терміна«податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» пп. 14.1.180 ПКУ сказано, що до податкових агентів належать, зокрема: «юридичні особи.., які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування... зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі...».

Відповідно до пп. 165.1.36 ПКУ, дохід фізособи-підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно зі спрощеною системою оподаткування, не належить до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, що оподатковується ПДФО. Аналогічне підтвердження знаходимо у пп. 2 п. 297.1 ПКУ: платники ЄП звільняються від обов'язку нарахування, сплати ПДФО у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані внаслідок господарської діяльності платника єдиного податку першої — третьої груп (фізособи) та оподатковані згідно з главою 1 розділу XIV ПКУ — спеціальні податкові режими.

На перший погляд, складається враження, що якщо платник ЄП на другій групі не мав права надавати послуги підприємству на загальній системі оподаткування, то покупець зобов'язаний сплатити ПДФО та військовий збір. Але це хибна думка. На захист покупця є контраргумент — отриманий дохід не оподатковується у межах розділу IV ПКУ податком на доходи фізосіб, тому що згідно з п. 293.4 Кодексу такий дохід оподатковується єдиним податком. I всі наслідки порушення несе власне продавець послуг — платник ЄП. Водночас підприємство-покупець за рекомендаціями податківців (прямої вимоги у ПКУ немає) мусить зазначити про виплату доходу ФОП з ознакою «157» без утримання ПДФО та військового збору в податковому розрахунку за формою №1ДФ (див. лист ДФСУ від 19.03.2015 р. №625/2/99-99-17-02-02-10).

Щодо наслідків для ФОП — платника ЄП другої групи, то зазначимо таке. Згідно з пп. 5 п. 293.4 ПКУ, до доходу, отриманого платником ЄП другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у пп. 2 п. 291.4 ПКУ, застосовується ставка ЄП у розмірі 15%. Платник ЄП відображає дохід, що оподатковується за ставкою 15%, у графі 7 Книги обліку доходів з цифрою «5»*. У графі 8 показується «сума, грн, коп». Згодом ця сума декларується у рядку 04 розділу III декларації платника ЄП.

* Відповідно до пп. 1 — 5 п. 293.4 ПКУ, зазначається цифра від 1 до 5, яка відповідає виду доходу, визначеного в цьому пункті, п. 6 Порядку №579 (Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку, затверджений наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №579).

Щоправда, не сказано, в які терміни у такій ситуації слід подати декларацію та сплатити суму податкового зобов'язання. Адже за загальним правилом п. 294.1 ПКУ податковим періодом для платників ЄП другої групи є календарний рік. I тільки у разі зміни системи оподаткування або порушення у вигляді перевищення суми річного доходу згідно з п. 295.7 ПКУ виникає обов'язок звітувати після закінчення кварталу та сплатити єдиний податок протягом 10 к. д. після граничного строку подання декларації за квартал.

У нашому випадку є інше порушення: порушення умов перебування на другій групі. Але, враховуючи вимогу пп. 9 пп. 298.2.3 ПКУ, порушник з першого числа місяця, наступного за податковим кварталом, у якому здійснювалася така діяльність, повинен перейти на загальну систему оподаткування. Отже, схиляємось до думки, що податкові зобов'язання слід сплатити протягом 10 к. д. після граничного строку подання декларації за квартал (у строки, аналогічні до п. 295.7 ПКУ).

Підсумуємо: для покупця — підприємства на загальній системі оподаткування така ситуація не висуває вимог нараховувати й утримувати ПДФО та військовий збір, але для уникнення функцій податкового агента важливо пересвідчитися, що дохід виплачується суб'єкту господарювання (на практиці це можна зробити самостійно через електронний кабінет платника: отримати інформацію з реєстрів платників ЄП на порталі ДФСУ). А от у платника ЄП виникають негативні наслідки, пов'язані з втратою (хоча зазвичай тимчасовою) спрощеної системи оподаткування.