Особливості торгівлі через інтернет-магазин єдинником ІІ групи

Купівля та продаж товару загальносистемникам

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ можуть обрати та перебувати на другій групі платників єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з:

• надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню;
• виробництво та/або продаж товарів;
• діяльність у сфері ресторанного господарства.

Нормами пп. 2 п. 291.4 ПКУ встановлено вимоги щодо категорії споживачів, яким фізичні особи - підприємці платники єдиного податку можуть надавати послуги, у тому числі побутові. При цьому застереження щодо категорій покупців у разі здійснення діяльності з продажу товарів відсутні. Тому єдинники ІІ групи здійснювати продаж товарів платникам податків незалежно від обраної ними системи оподаткування. Про це неодноразово говорили фахівців ДФС, зокрема, у листах ДФС від 22.12.2015 р. №11982/Х/99-95-42-03-14, від 22.12.2015 р. №11981/М/99-95-42-03-14, від 07.12.2012 р. №6815/0/61-12/23-50.0214, у журналі «Вісник податкової служби України» за жовтень 2012 р. №40 (708).

Що ж стосується придбання товару у юросіб чи фізосіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, то гл. 1 р. XIV ПКУ не встановлює з цього приводу будь-яких обмежень. Тож єдинник ІІ групи має право укладати договори з юрособами та/або підприємцями-загальносистемниками на придбання товару без будь-яких податкових наслідків.

Дропшипінг

Дропшипінг або пряма поставка (англ. Dropshipping) — це вид підприємницької діяльності через Інтернет, який полягає в реалізації товарів посередником (дропшиппером з англ.- dropshipper).

Посередник (дропшіппер) укладає посередницький договір з постачальником на надання послуг із пошуку клієнтів та реалізації товару виробника. Потім знаходить клієнтів, отримує від них замовлення, приймає оплату.

Отримані гроші від покупця посередник (дропшіппер) перераховує постачальнику, за мінусом посередницької винагороди. Така винагорода утворюється у вигляді націнки, яку робить дропшіппер до закупівельної ціни у постачальника. Далі дані про замовлення передаються постачальнику, який і здійснює відправку товарів на адресу покупця.

Саме відправка товару покупцеві безпосередньо від постачальника, а не від посередника, становить головну особливість дропшиппінгу.

Товар може відправлятися і від імені посередника, якщо це передбачено умовами договору.

В Україні на практиці при дропшипінгу оформлюється в основному або договір комісії або агентський договір із постачальником.

Нагадаємо, згідно з ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Відповідно до ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

Таким чином, уклавши такий посередницький договір на надання послуг із дропшипінгу, єдинник ІІ групи порушить умови перебування на спрощеній системі оподаткування, адже згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ не має права надавати послуги юрособам та/або фізособлам загальносистемниками.

Документальне оформлення

Документи на придбаний товар. Детально про необхідність наявності у єдинників документів на придбаний товар ми розказали тут.

Втім, зазначимо декілька слів про судову практику. Для фізосіб-єдинників - не платників ПДВ, тобто єдинників, що ведуть виключно облік доходів, судова практика складається позитивно.

Так, відповідно до Ухвали ВАСУ від 04.09.2014 р. №К/800/17347/14 у справі №805/17838/13-а, Постанови Вінницького апеляційного адмінсуду від 24.09.2015 р. у справі №822/1675/15, Постанови Одеського апеляційного адмінсуду від 29.01.2015  у справі №814/2701/13-а суд прийшов до такого висновку:

«Положення ст. 296 ПКУ є спеціальними для платників єдиного податку щодо ведення обліку і складення звітності, а тому підлягають переважному застосуванню.

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.

Крім того, пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Кодексу вказує, що платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Посилання апеляційного суду на ст. 44 ПКУ є необґрунтованим, оскільки дана норми є загальною».

Тож, якщо податківці будуть вимагати документи на придбаний товар у єдинників, тому слід бути готовим відстоювати свою позицію у досудовому порядку за допомогою вищенаведених аргументів, або ж вже у судовому порядку.

Документи на проданий товар. Детально про документи, які повинен мати єдинник при продажу товарів, що підтвердить факт їх передачі, ми описали тут.

Відвантаження

Згідно із ч. 6 ст. 267 Господарського кодексу України договором поставки може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Таким чином, якщо таку умову передбачити у договорі купівлі-продажу, то тоді виробник білизни (постачальник) поставлятиме товар не покупцю - фізособі-єдиннику ІІ групи, а іншій особі, про яку дізнається від такого підприємця.