Чи може один єдинник сплатити за іншого авансовий платіж з єдиного податку та ЄСВ

За п. 295.1 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 295.2 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Окремої норми, яка б дозволяла сплачувати податок за іншого платника податку ПКУ не встановлено. Не встановлено такого порядку й у нормах Закону №2464 щодо сплати ЄСВ.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до приписів п. 36.1 ПКУ податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 38.2 ПКУ сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Тому, на нашу думку, у разі, якщо при заповненні платіжного доручення на перерахування єдиного податку графа “Платник” вказана, наприклад, саме - Кім Тетяна Володимирівна, а у графі “Призначення платежу” зазначено “*;101;3358709162;71040000; ЄСВ для ФОП за серпень 2016, спрощена система оподаткування; Ларюшина Т.О.” і гроші перераховані на єдиний казначейський рахунок, то податковий орган цілком законно вважає, що в даному випадку допущена помилка у призначенні платежу та зараховує сплачену суму податку, як сплачену платником податків Кім Тетяною Володимирівною.

При цьому, Кім Тетяна Володимирівна може вважатись представником лише у разі наявності у неї підтверджених відповідних повноважень (довіреності, посвідченої в порядку, встановленому главою 17 “Представництво” ЦКУ) або внесенням відповідних відомостей про неї до відомостей про фізособу-підприємця Ларюшину Т.О., які містяться в ЄДР (п. 6 ст. 18 Закону № 755), але сплатити такий податок має Кім Т. за Ларюшину тільки з розрахункового рахунку Ларюшиної Т.О.