Відповідно до пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1 000 000 гривень.
Враховуючи вищевикладене, якщо оплата вартості послуг надходить на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи від юридичної особи, яка не є платником єдиного податку, то порушуються умови перебування фізичної особи – підприємця на другій групі платника єдиного податку.
Щодо наслідків такого порушення. Відповідно до пп.4 п.293.4 ПКУ до доходу, отриманого платниками єдиного податку, зокрема, другої групи, від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, ставка єдиного податку встановлюється 15 відсотків. Крім того, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, це одна з підстав для переходу на сплату інших податків і зборів, згідно пп. 298.2.3 ПКУ (тобто, для переходу на загальну систему оподаткування). Відбутися такий перехід має за заявою підприємця з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.
Але в «Базі знань» на сайті Міндоходів України податківці розмістили більш лояльні для підприємця роз’яснення. Вони вважають, що при такому порушенні за таким підприємцем залишається право обрання третьої або п’ятої групи платника єдиного податку на умовах, встановлених пп. 298.1.5 ПКУ. На нашу думку, це невірно – адже такий перехід мав відбутися не після порушення умов перебування у другій групі платників єдиного податку, а до такого порушення, щоб його запобігнути.
Якщо ж платник не здійснив перехід на застосування іншої ставки та надав послуги іншим особам, ніж передбачено умовами застосування другої групи платників єдиного податку, то орган доходів і зборів, який під час проведення перевірки виявив вищезазначені порушення, має право анулювати реєстрацію такого платника єдиного податку. Згідно із п. 299.11 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.