Головна Усі консультації Спрощена система Фізособи — підприємці на єдиному податку

Єдинник надає послуги за кордон: особливості

Чи може підприємець - «єдинник» ІІІ групи (без ПДВ) надавати будівельні послуги для нерезидента (країна Росія) та отримувати розрахунок на свій поточний рахунок в Україні в іноземній валюті? Як цю валюту можна буде використати? Який документальний порядок, особливості обліку та звітність мають бути?

Валютний рахунок

Розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки в іноземній валюті та гривні. Тож підприємцю слід відкрити поточний валютний рахунок для здійснення ЗЕД-розрахунків.

Будь-яких обмежень щодо проведення розрахунків через банк між резидентом України та нерезидентом з Росії наразі нормативно не передбачено.

Вимоги Положення НБУ №8 щодо здійснення вповноваженими установами аналізу й перевірки документів (інформації) про валютні операції не поширюватимуться також на валютні операції, здійснені на незначну суму (менше ніж 150 тис. грн), учасником яких або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) учасника валютної операції, є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) у країні, визнаній Верховною Радою України державою-агресором/державою-окупантом (п. 5 Положення НБУ № 8).

 

На замітку!

Нацбанк заборонив бізнесу й населенню переказувати кошти з метою надання кредитів, здійснення інвестицій або розміщення на банківських рахунках до держави-агресора/держави-окупанта, офшорних зон і країн, що не виконують / виконують неналежним чином рекомендації FATF (пп. 143 – 145 Положення НБУ №5).

 

Докладніше про валютний нагляд

З 7 лютого 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення №5.

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення №5не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (втім під товарами розуміється й товари, й послуги, й роботи) (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно з Законом №1702, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. На даний час цей розмір становить 150 000 грн відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1702.

Якщо ж сума операції є більшою, то валютний нагляд з експорту закінчиться лише після зарахування на поточний рахунок «єдинника» в українському банку (пп. 2 п. 9 Інструкції №7).

 

Єдиний податок і курсові різниці

Виручка. Нагадаємо, що обов’язковий продаж 30% надходжень валюти було скасовано з 20 червня 2019 року, про що ми писали тут. І це, на думку податківців, вплинуло на порядок визначення доходу фізособи-«єдинника», отриманого в іноземній валюті. Так, в ІПК ДФС від 09.08.2019 р. №3726/ІПК/13.1-12від 13.09.2019 р. №215/6/99-00-04-07-03-15/ІПК вони зазначають, що після 20 червня доходом фізособи-«єдинника» визнається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом НБУ на дату надходження коштів на рахунок. Відповідно в Книзі обліку потрібно буде відобразити дохід за датою зарахування цих коштів на рахунок.

Різниці від продажу інвалюти та курсові різниці. Податківці у вищезгаданій ІПК зауважили, що у фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються в Книзі обліку в національній валюті України. При цьому такі показники перераховуються за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату отримання доходу.

А щодо курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи – підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено. Така курсова різниця в поточних умовах може виникнути тільки у разі продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи – підприємця. Але вона також не є доходом ФОП – платника єдиного податку. Теж саме сказано у підкатегорії 107.04 «ЗІР».

Також в підкатегорії 107.04 «ЗІР» податківці вказували, що перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не здійснюється. Відповідно дохід у вигляді позитивної курсової різниці у ФОП на кінець календарного кварталу або року не виникає.

На додаток, податківці зазначають, що відповідно до пп. 165.1.51 ПКУ доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов'язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу фізичної особи.

Тобто, якщо ФОП на ЄП отримав валютну виручку і витратив її або продав за власним рішенням, коливання курсу НБУ та міжбанківського валютного ринку щодо цієї валюти на суму оподаткованого доходу такого підприємця не вплинуть. Єдиною датою, на яку визначатиметься дохід підприємця щодо такої виручки, буде дата зарахування цієї виручки на його поточний валютний рахунок.

Якщо СГ відкриє рахунок за кордоном, то вважаємо, що дохід слід визнавати за датою отримання коштів на такий «закордонний» рахунок, адже закордонний рахунок резидента – це його власний банківський рахунок, як і рахунок в українському банку. Втім, радимо з цього питання також звернутися до ДПС за ІПК, адже поки що вони свого бачення щодо цієї ситуації не надавали.

 

ПДВ

Оскільки ФОП веде свою діяльність на спрощеній системі оподаткування без сплати ПДВ, то навіть досягнувши обсягу доходу в 1 млн грн, йому не слід в обов’язковому порядку реєструватися платником ПДВ (п. 181.1 ПКУ).

 

Використання коштів з рахунку

На цю мить у підкатегорії 107.01.03 ресурсу «ЗІР»* містить таке роз’яснення: «Фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення господарської діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності».

Проект НБУ про внесення змін до п. 14 Інструкції №492 поки залишився без руху. Його ми детально коментували тут.

Додатково див: Як правильно складати акт наданих послуг нерезиденту?


* Чи може ФОП платник ЄП використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Спрощена система / Фізособи — підприємці на єдиному податку
Теги:
3 група ЄП , Будівництво , Валюта , Єдиний податок , ЗЕД

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі