Заміна кредитора: чи можна, якщо ФОП-«єдинник» є першим кредитором?

Юридичний аспект: різниця між переведенням боргу та відступленням права вимоги

Переведення боргу регулюють ст. 520-524 ЦКУ. Під час переведення боргу відбувається заміна одного боржника на іншого. Своєю чергою, боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У разі переведення боргу із зобов’язання вибуває первинний боржник, а вступає в права новий. До нового боржника переходять усі зобов’язання первинного.

Тобто при переведенні боргу кредитор і зобов’язання лишаються такими, як були раніше, а змінюється тільки боржник.

Що стосується відступлення права вимоги, то передання права вимоги є заміною кредитора у зобов’язанні шляхом передання ним своїх прав іншій особі за угодою (ст. 512 ЦКУ). За підсумками укладання угоди новий кредитор отримує всі права першого кредитора за зобов’язаннями, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦКУ).

Тобто при відступленні права вимоги боржник залишається таким, яким й був, а кредитор змінюється. Уступка відбувається між кредиторами.

Оскільки відповідно до умов питання мова про нового кредитора, то тоді мова саме про відступлення права вимоги, а не про переведення боргу.

Відступлення права вимоги у ЗЕД

Здійснення уступки вимоги між резидентами при виконанні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД не допускається.

У випадку заміни боржника-нерезидента іншим нерезидентом валютна виручка (товар) надійде експортеру (імпортеру) продукції, але від іншого нерезидента, тобто вимоги Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473 не будуть порушені. Про це податківці зазначали тут.

Оскільки кредитор-ФОП не здійснював експортно-імпортних операцій, адже послуги ФОП-резидент надав на території України ТОВ-резиденту, то відступлення права вимоги у даній ситуації не порушить валютний контроль.

Відступлення права вимоги та ФОП-єдинник

Зауважимо, що перепоною у здійснення такого відступлення права вимоги стануть вимоги спрощеної системи оподаткування.

Так, відповідно до п. 291.6 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

На підставі цієї норми податківці у підкатегорії 107.04 ресурсу «ЗІР»* роз’яснюють, що укладення договору переуступки прав вимоги боргу фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі – підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

А тому, якщо ФОП-єдиннник бажає залишитися на спрощеній системі оподаткування, то він не може проводити відступлення права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги.

В протилежному випадку, ФОП має покинути спрощену систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків (пп. 4 пп. 298.2.3 ПКУ) та заплатити 15% ЄП із суми такого негрошового розрахунку (пп. 3 п. 293.4 ПКУ).

ПДФО та ВС у із сум негрошового розрахунку не утримується та не сплачується. У формі №1ДФ не відображається. А зазначається ФОП у декларації з єдиного податку – рядок 07 р. ІV.

Переведення гривневої заборгованості у валютну

Якщо ФОП все-таки вирішить покинути спрощену систему оподаткування та відступить право вимоги, то у боржника на дату переведення боргу (на дату отримання повідомлення про зміну кредитора) слід гривневу заборгованість перевести у валютну:

• Дт 631/ФОП Кт 685/нерез – визнано заборгованість перед новим кредитором;
• Дт 685/нерез Кт 714 чи Дт 945 Кт 685/нерез – курсові різниці на дату балансу
• Дт 685/нерез Кт 312 – погашена заборгованість;
• Дт 945 Кт 685/нерез чи Дт 685/нерез Кт 714 – визнано курсову різницю.