Головна Усі консультації Спрощена система Фізособи — підприємці на єдиному податку

Як оподатковуються давальницькі операції у ФОП - «єдинника» ІІ групи?

Платник ЄП ІІ групи (КВЕД 23.61«Виготовлення виробів із бетону для будівництва» (основний)) надає послуги з виробництва виробів з бетону згідно з договором на давальницькій основі для юросіб. Яка сума оподатковується ЄП: вартість послуг чи вся сума виробів? Чи є якісь особливості з оподаткування ЄП?

КВЕД

Оскільки для платників ЄП дуже важливо мати відповідний КВЕД у Реєстрі платників ЄП, аби не злетіти із спрощеної системи оподаткування, при цьому сплативши 15% податку (пп. 2 п. 293.4, пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ)), розпочнемо саме із КВЕДів.

Відповідно до п. 81 Методоснов №396, підрядники, тобто одиниці, які здійснюють діяльність за винагороду або на контрактній основі, зазвичай класифікуються як одиниці, які роблять аналогічну продукцію або послуги за свій рахунок, за винятком торгівлі та будівництва.

З цієї норми можна дійти висновку, що у виконавця виробів з бетону згідно з договором на давальницькій основі, у Реєстрі платника ЄП повинен фігурувати вид діяльності, який характеризує саме виробництво виробів з бетону. Вважаємо, що КВЕД 23.61 цілком відповідає вищесказаному.

 

Неготівкові розрахунки

Усі «єдинники» повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (пп. 291.6 ПКУ).

При здійсненні операцій з давальницькою сировиною чинним законодавством передбачено розрахунки як в грошовій, так і в негрошовій формі. Замовник може розрахуватися за переробку давальницької сировини частиною готової продукції або ж сировиною (якщо обидві сторони погоджуються).

Аби для «єдинника» не було жодних проблем  – за договором має прослідковуватися, що давальницька сировина не передається в рахунок оплати «єдиннику» за роботи із виробництва виробів з бетону.

 

Послуги чи виробництво?

Відповідно до пп. 2 пп. 291.4 ПКУ на ІІ групі платників ЄП мають право перебувати фізособи - підприємці, які здійснюють:

  • госпдіяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню;
  • виробництво та/або продаж товарів (від автора - будь-яким платникам податку – як на загальній системі, так і на спрощеній, як фізособам, так і юрособам);
  • діяльність у сфері ресторанного господарства.

Ось і починаються непорозуміння – послуги з виробництва виробів з бетону згідно з договором давальницькій основі є:

  1. послугами, а якщо так, то «єдинник» ІІ групи може їх надавати лише «єдинникам» (юрособам та фізособам), аби залишатися на спрощеній системі оподаткування;
  2. виробництвом, й тоді «єдинник» ІІ групи спокійно може працювати із будь-якими СГ.

Податківці звичайно ж фіскально налаштовані й бачать такі «давальницькі роботи» виключно під призмою послуг. Так, у підкатегорії 107.03, «ЗІР»[1] фахівці ДФС зазначають, що виготовлення фізособою - платником ЄП другої групи продукції з давальницької сировини суб’єкта господарювання, який перебуває на загальній системі, є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки операції з виробництва такої продукції є за своєю суттю операціями з надання послуг замовнику. Про це зазначають й регіональні податківці на своєму сайті.

В ІПК податківці більш обережніші та говорять про дотримання пп. 2 пп. 291.4 ПКУ в цілому та просять документи, аби надати вичерпну відповідь (див. ІПК від 27.06.2018 р. № 2895/Р/99-99-13-01-02-14/ІПК).

Вважаємо, що операції з виробництва продукції з давальницької сировини за своєю суттю є операціями з надання саме робіт замовнику, тоді як у нормі п. 2 пп. 291.4 ПКУ згадуються лише послуги. А тому ФОП на ІІ групі може виробляти бетонні вироби на замовлення юрособи – «загальносистемника» із його давальницької сировини.

Втім тут слід взяти до уваги пп. 14.1.185 ПКУ, відповідно до якого постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Саме на цю норму спираються податківці при оподаткуванні ПДВ робіт. Тож навряд чи деякі податківці будуть розрізняти роботи і послуги, зважаючи на це визначення й для цілей ЄП. Підтвердженням цього є вищевказана ІПК.

Водночас, у ПКУ є ще інша норма - пп. 14.1.203 ПКУ, яка розрізняє послуги від роботи. Так, продаж результатів робіт (послуг) — будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Тож можна й на нього спиратися при аргументації того, що під послугами не слід розуміти й роботи в призмі пп. 2 пп. 291.4 ПКУ.

 

На замітку!

Львівський апеляційний адміністративний суд у постанові від 22.12.2015 р. по справі № 876/9177/15 дійшов висновку, що оскільки ФОП-"єдинник" за договорами підряду з юрособами виконував саме ремонтні роботи, а не надавав послуги, а пп. 291.4 ПКУ містить обмеження лише щодо надання послуг, законодавство таким підприємцем на спрощеній системі оподаткування не порушене.

 

Давальницький договір слід розглядати в світлі договору підряду. Так, відповідно до ст. 837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Статтею 840 ЦКУ передбачено можливість виконання робіт з матеріалу замовника. Причому підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу і зобов’язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. У договорі підряду фіксуються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Про такий договір говорять й самі податківці у вищевказаній ІПК.

В іншій ІПК від 17.01.2019 р. № 203/6/99-99-13-01-02-15/ІПК податківці зазначають, що обмеження щодо здійснення діяльності платників ЄП другої групи стосується тільки послуг, які надаються неплатникам єдиного податку. При цьому підсумовують, що ФОП, яка здійснюєте виробництво продукції з давальницької сировини та у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців має відповідний КВЕД, такий ФОП може бути платником єдиного податку другої або третьої групи. Погоджуємося із таким ІПК. Більше того, як ми вказали вище, КВЕД саме – виробництво, а не надання послуг.

Як бачимо, самі податківці неоднозначні у своїх роз’ясненнях. А тому радимо звернутися до ДФС за власною індивідуальною консультацію, використовуючи у зверненні вищеописані аргументи.

 

Сума доходу

Відповідно до пп. 1 пп. 292.1 ПКУ доходом ФОП-"єдинника" є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (пп. 292.6 ПКУ).

За договором підряду виконавець саме виконує роботу із виробництва бетонних виробів на замовлення юрособи–"загальносистемника" із його давальницької сировини, надання яких підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт. Оплата таких робіт й має бути отримано безготівково - потрапити на підприємницький рахунок ФОП або готівкою. Крім цього документу також оформлюється й акт приймання-передачі готової продукції з переробки.

Ставка ЄП для ІІ групи ЄП у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (пп. 2 пп. 293.2 ПКУ), граничний річний дохід  - 1,5 млн грн (пп. 2 пп. 291.4 ПКУ). А тому, якщо загальний дохід ФОП, в т.ч. від робіт з виробництва виробів із давальницької сировини, вписується в 1,5 млн грн, то слід сплачувати ЄП у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (який саме % податку визначає місцеве самоврядування, адже ЄП місцевий податок). Лише у випадку перевищення загальної суми доходу в 1,5 млн грн, слід сплатити 15% податку із суми такого перевищення.


[1] Чи є порушенням умов застосування спрощеної системи оподаткування виготовлення ФОП - платником ЄП другої групи продукції з давальницької сировини СГ, який перебуває на загальній системі?

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Катерина Калашян
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Спрощена система / Фізособи — підприємці на єдиному податку
Теги:
2 група ЄП , Доходи , Єдиний податок , Облік

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі