Оприбуткування основних засобів внаслідок інвентаризації «єдинником»

Відповідно до пп. 292.1 ПКУ доходом юрособи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ.

Водночас згідно з пп. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

При цьому, податківці у своїй консультації, посилаючись на норми П(С)БО 15 зазначали, що оскільки необліковані основні засоби, що виявлені за результатами інвентаризації, призводять до зростання власного капіталу юридичної особи, тому вважаються доходом платника єдиного податку третьої групи, проте потребують достовірного визначення його оцінки.

Однак, якщо за абз. 2 пп. 292.3 ПКУ безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

У випадку оприбуткування ОЗ внаслідок інвентаризації ані про які договори дарування говорити не можна. То ж фактично з цього можна зробити висновок, що вартість оприбуткованих ОЗ до складу доходу платника ЄП включати не потрібно. Проте, зважаючи на наведену вище позицію податків існує великий ризик, що вони із зазначеним вище аргументом не погодяться і все ж таки включать вартість оприбуткованого майна до доходу платника єдиного податку.

Як можна уникнути доходу?

Доходу вдасться уникнути лише в тому разі, якщо будуть надані документи, що підтверджують, що таку будівлю підприємство не отримало безоплатно, а раніше придбало (або отримало за певну компенсацію). При цьому ситуація, що описана у запитанні, виникла через невідображення даних докуменів в обліку.

Дата визнання доходу

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Підприємство оприбутковує будівлю на підставі акту інвентаризації. Отже, включити до доходу вартість будівлі необхідно саме у звітному періоді в якому було проведено інвентаризацію та відповідно виявлено неоприбутковані ОЗ.

Отже, якщо підприємство оприбутковує будівлю у І кварталі 2019 року, то коригувати показники за 2018 рік не потрібно. Проте вартість будівлі, що включена до складу доходу платника ЄП оподатковується за ставкою 3% (якщо при цьому не виникає перевищення граничної суми доходу для ІІІ групи платників єдиного податку).

У тому ж випадку, якщо інвентаризацію було проведено у IV кварталі 2018 року, то платник податку повинен задекларувати відповідну суму у IV кварталі 2018 року. При цьому на платника податків очікують наступні наслідки (детальніше їх ми розглядали тут):

• сума донарахованого доходу в межах 5 млн грн оподатковується за ставкою 3%;
• сума перевищення доходу над 5 млн грн оподатковується за подвійною ставкою – 6%;
• платник з 1 числа місяця наступного за кварталом перевищення повинен перейти на загальну систему оподаткування (шляхом подання заяви до 20 числа місяця наступного за кварталом в якому виникло перевищення);
• якщо заяву про відмову від спрощеної системи подано не було, контролюючий орган самостійно може анулювати реєстрацію такого платника ЄП з 1 числа місяця наступного за кварталом в якому виникло перевищення;
• на суму донарахованого ЄП нараховується штраф у розмірі 3% недоплати (або 5% якщо виправлення помилки здійснюється в декларації за звітний період).

Податок на землю

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та земле­користувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 269 та 270 ПКУ).

Згідно ст. 120 ЗКУ визначено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

При цьому, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп. 297.1.4 ПКУ).

Отже, підприємство стає платником земельного податку з дати набуття права власності на будівлю, що розміщена на такій земельній ділянці. При цьому, така особа звільняється від сплати земельного податку якщо вона перебуває на спрощеній системі оподаткування  та використовує таку земельну ділянку (через використання будівлі) у господарській діяльності. То ж якщо підприємство отримує право власності на таку нерухомість у IV кварталі 2018 року, то воно з цього кварталу стає платником земельного податку, але звільняється від сплати цього податку лише якщо почало використовувати таку будівлю.