Порядок визначення середньої кількості працівників встановлено Інструкцією зі статистики кількості працівників

Згідно з п. 291.4 ПКУ, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

— четверта група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

— шоста група — юридичні особи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень.

Відповідно до пп. 14.1.227 ПКУ, середньооблікова кількість працівників — це кількість працівників у юридичних осіб, визначена за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, з урахуванням усіх найманих працівників і осіб, що працюють за цивільно-правовими договорами та за сумісництвом більш як один календарний місяць, а також найманих працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів в еквіваленті повної зайнятості, крім найманих працівників, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Відповідно до визначення терміна «середньооблікова кількість працівників», наведеного у пп. 14.1.227 ПКУ, для розрахунку цього показника потрібно керуватися розділом 4 Інструкції №286. Цим розділом встановлено порядок визначення середньої кількості працівників в еквіваленті повної зайнятості (приклад розрахунку кількості всього персоналу в еквіваленті повної зайнятості наведено у додатку до цієї Інструкції).