ПФД від засновника юрособі - "єдиннику": які податкові наслідки?

Згідно з пп. 14.1.257 ПКУ, поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Термін для повернення поворотної фінансової допомоги

Законодавчо граничні терміни повернення ПФД не встановлено – такий строк визначається сторонами самостійно в договорі.

ПДВ

Як отримання, так і повернення ПФД не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки грошова допомога не є постачання товарів/послуг у розумінні пп. 185.1 ПКУ. 

Аналогічною є позиція ДПС зазначена тут.

Єдиний податок

У випадку повернення поворотної фінансової допомоги протягом 12 місяців після її отримання жодних податкових наслідків не буде. Дохід виникає лише у разі неповернення допомоги протягом 12 місяців з дати отримання. 

Проте, таке обмеження встановлено пп. 3 пп. 292.11 ПКУ, де сама стаття 292 має назву «Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп». Отже, платників 4 групи це обмеження не стосується! 

Оподатковані доходи платника 4 групи визначені ст. 292-1 ПКУ, у якій про жодні ПФД не йдеться. Отже, незалежно від того, коли буде повернена фінансова допомога, ба більше, незалежно від того, чи буде вона взагалі коли-небудь повернена, єдиним податком для платника 4 групи вона не оподатковується! 

ПДФО та ВЗ

Жодних ПДФО та ВЗ сплачувати не потрібно, адже дохід отримує юрособа.

Проте, в разі, якщо засновник є фізособою, то повернення суми ПФД юрособа має показати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «153». А ось отримання ПФД від засновника-фізособи відображати в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ не потрібно.

Бухгалтерський облік

Отримання поворотної фінансової допомоги призводить до збільшення активів підприємствам з одночасним виникненням зобов’язань, а повернення такої ПФД з одночасним зменшенням активів призведе і до зменшення зобов’язань підприємства. Таким чином, операція з отримання ПФД не включається до доходу отримувача, а операція з повернення відповідно до витрат (пп. 5 П(С)БО 15 та пп. 9.3 П(С)БО 16). 

Для відображення ПФД залежно від строків, отриманих не від банківських установ, передбачено субрахунки: 

• 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті» або 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті», якщо строк повернення позики згідно із договором більший як 12 місяців з дати складання фінзвітності(закінчення звітного періоду);
• 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо позику слід повернути не пізніше, ніж протягом 12 місяців з дати складання фінзвітності (закінчення звітного періоду);
• 605 «Прострочені позики в національній валюті» або 606 «Прострочені позики в іноземній валюті», якщо строк погашення позики згідно із договором вже минув (але строк давності за такою заборгованістю ще не сплинув).

Короткострокова ПФД (на строк до 12 місяців) відображаєтьсянаступними проведеннями:

• Дт 311 Кт 685 – отримана юрособою на банківський разухунок ПФД від засновника;
• Дт 685 Кт 311 – повернута сума ПФД на банківський рахунок засновника.

Облік довгострокової ПФД (отриманої на строк більше 12 місяців) матиме певні особливості. 

В обліку довгострокова ПФД відображається наступними проведеннями:

• Дт 301, 311 Кт 55 (505) - отримання довгострокової ПФД;
• Дт 55 (505) Кт 611 - переведення довгострокових зобов’язаньдо складу поточних;
• Дт 611 Кт 301, 311 – повернення ПФД.

Крім того, з точки зору Цивільного кодексу, така допомога вважатиметься безпроцентною грошовою позикою (саме про це свідчать назви субрахунків, на яких вона обліковується). А довгострокову позику слід дисконтувати, і в разі, якщо вона отримана від засновника – ще і за особливим порядком. Докладно його ми розглядали тут.