Єдиний податок IV групи сплачують за видом земельної ділянки, а не за цільовим призначенням

Запитання: За даними Державного земельного кадастру земля, що перебуває у користуванні ПАТ, має цільове призначення: для іншого сільськогосподарського призначення, за категорією земель – землі сільськогосподарського призначення. Чи повинно ПАТ враховувати площу земельної ділянки при розрахунку єдиного податку IV  групи, якщо ця ділянка не входить до переліку категорій земель, перелічених у п. 293.9 ПКУ?

Відповідь: Законом України від 24.12.2015 року №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон №909) з 01.01.2016 внесено зміни до розділу XIV .ПКУ.) "Спеціальні податкові режими", які набирають чинності з 01.01.2016.

Для платників єдиного податку четвертої групи (п. 293.9 ПКУ) змінено ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) - 0,81;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,49;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,49;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,16;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, - 5,4.

Таким чином, об'єктом оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, як і раніше, є площа сільськогосподарських угідь, право власності або користування якими зареєстровано відповідно до законодавства, оскільки підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 292-1.3 ст. 292 1 ПКУ).  І, як очевидно з вищенаведеного, за приписами п. 293.9 ПКУ ставка податку встановлюється в залежності від категорії (типу) земель та їх розташування. 

Водночас, перелік земель, які слід віднести саме до сільськогосоподарських угідь з метою оподаткування єдиним податком, відсутній. Адже, якщо звернутись до ст. 22 ЗКУ, то землі сільськогосподарського призначення поділяють на: 

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Загалом, перелік сільськогосподарських угідь ст. 22 ЗКУ відповідає наведеному у п. 293.9 ПКУ.

Проте, Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів (Держкомзем) від 23.07.2010 року №548, а також  Державний земельний кадастр поділяють земельні ділянки за їх цільовим призначенням без поділу за категоріями (типом, видом) земель.

Тому, на нашу думку, оскільки за умовами запитання землі за цільовим призначенням “Для іншого сільськогосподарського призначення” прямо не віднесені до  сільськогосподарських угідь з метою оподаткування ЕП, єдиний податок з них не сплачується. 

Якщо підприємство бажає врахувати площу земельної ділянки у 1066,6453 гектар при розрахунку ЄП, радимо звертатись за роз'ясненнями до Держкомзему та ДФСУ.