Главная Все консультации Право и ответственность Другое

Повернення товару з окупованої території

З 2012 року товар знаходиться на відповідальному зберіганні на підприємстві, яке на сьогодні знаходиться на окупованій території України (Донецькій/ Луганській області). Яким документом врегульовано питання щодо повернення товару з окупованої території і яка процедура після його повернення?

Правовідносини з окупованою територією визначені Законом №1207 та Законом №1669-VII.

Статтею 13 Закону №1207 особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом. Проте такого закону ще досі не прийнято. Зауважимо, що Закон №1207 регулює питання правовідносин з окупованою територією Криму – межі окупованої території визначено у ст. 3 Закону № 1207

Закон №1669 прийнятий для того, щоб визначити тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення АТО. Тому, на нашу думку, слід керуватись загальними нормами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦКУ за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 

Особливості виконання договору зберігання наведені у ст. 943 ЦКУ. Так, зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. 

Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний вчасно повідомити поклажодавця. 

У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі, умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання. 

Статтею 938 ЦКУ встановлено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно зі ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦКУ). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.949 ЦКУ зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого ж роду та такої ж якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Отже, враховуючи вищенаведене, слід вчинити наступним чином:

1) якщо строк зберігання не визначений або визначений  моментом пред'явлення вимоги, то власник товару має повернути його після отримання вимоги про повернення товару, яку є можливість належним чином вручити;

2) повернення товару з відповідального зберігання оформлюється так, як це передбачено умовами договору про відповідальне зберігання (наприклад, Актом повернення товару).

Втім, у сучасних умовах виконати ці вимоги доволі складно. Адже, Рішенням РНБО від 15.03.2017 року Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Національній гвардії України за участі Служби безпеки України доручено невідкладно припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення залізничними і автомобільними шляхами та створити умови для залучення громадського контролю щодо виконання цього рішення.

Також Мінфін у своєму листі від 29.06.2016 р. №31-11410-07-10/18732 зазначає, що відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. №879 підприємства, що знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов'язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, в яких відображені зобов'язання та власний капітал цих підприємств.

Зазначені підприємства зобов'язані провести інвентаризацію станом на перше число місяця, що настає за місяцем, в якому з'явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку, та відобразити результати інвентаризації у бухобліку відповідного звітного періоду.

Це означає, що слід дочекатись, коли стане можливим безпечний та безперешкодний доступ до товару, який знаходиться на відповідальному зберіганні,  а вже потім вживати заходів щодо повернення його з відповідального зберігання.

Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.

Или оформите подписку, перейдя по ссылке;  стоимость минимального пакета «Мой ассистент» составляет только 36 грн в месяц.

Спасибо за понимание.

Автор:
Канарева Наталия
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Право и ответственность / Другое
Теги:
Отчетность

Комментарии: 2

Новости по теме

Консультации по теме