Довгострокова та короткострокова заборгованість з точки зору дисконтування
Чим більший проміжок часу між датою надання і датою повернення грошових коштів, тим більше фактор часу впливає на цінність грошей. Цей фактор є істотним, якщо проміжок часу є більшим, ніж 1 рік. А тому в фінзвітності за дисконтованою (або її ще називають теперішньою вартістю) слід відображати саме довгострокову заборгованість.
Завдяки змінам, внесеним наказом Мінфіну від 16.09.2019 р. №379, дисконтуванню підлягає вся довгострокова заборгованість (більше 1 року): як дебіторська, так і кредиторська, а не тільки та, яка передбачає сплату (отримання) відсотків.
Згідно з п. 6 П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість за товари/послуги оцінюється не за теперішньою вартістю, а за первісною вартістю (тобто без дисконтування).
При цьому це правило стосується й первісного визнання заборгованості. Так, за п. 12 П(С)БО 11 поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення, тобто недисконтованою вартістю (див. додатково п. 4 П(С)БО 11).
Це й логічно, адже загальноприйнято, що часовий фактор є істотним, якщо проміжок часу є більшим, ніж 1 рік. Із поточною заборгованістю цей влив є несуттєвим, а тому загалом поточна заборгованість дисконтуванню не підлягає, адже вона, по суті, є несуттєвою.
Однак є норми П(С)БО 19, у додатку до якого зазначається, що: "дисконтування не здійснюється для короткострокової заборгованості (як кредиторської, так і дебіторської), якщо різниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою сумою є несуттєвою (менше 5% номінальної вартості). Відповідно, якщо ця різниця є суттєвою, то й вона підлягає дисконтуванню".
Прострочена заборгованість
Щодо дисконтування простроченої заборгованості ми писали тут.
А саме: прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості. Ця позиція повністю відповідає тому, що ми писали тут.
Щодо давності при вексельних розрахунках: загальна позовна давність за векселем становить три роки, її обчислюють з дня терміну платежу (ст. 70 Уніфікованого закону) – див. тут. Оскільки строк погашения векселя – за пред’явленням, а станом на 31.12.2019 р. вексель до оплати не пред’являвся, то строк позовної давності щодо цього векселя ще не розпочинався.
Заборгованість за векселем є короткостроковою, оскільки вона визначена без конкретного сроку погашення, а за пред’явленням, і дисконтувати цей вексель не потрібно.
Доступ к полному тексту этой консультации возможен только для подписчиков электронного или бумажного «Дебет-Кредит». Если вы подписчик, пожалуйста, авторизуйтесь.
Или оформите БЕСПЛАТНУЮ подписку, перейдя по ссылке; на время карантина мы дарим всем нашим читателям три месяца подписки на пакет «Мой ассистент».
Читайте консультации и аналитику от редакции без ограничений и будьте здоровы!
Комментарии: 1