Як відобразити в обліку перевитрачені матеріали з вини генпідрядника, що неузгоджені замовником?

Частиною 2 ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 842 ЦКУ).

Якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 852 ЦКУ).

В п. 12 П(С)БО 18 зазначено, що витрати за будівельним контрактом включають:

- витрати, безпосередньо пов'язані з виконанням даного контракту;

- загальновиробничі витрати.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням будівельного контракту, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати (включаючи вартість виконаних субпідрядниками робіт) згідно П(С)БО 16 (п. 13 П(С)БО 18).

Згідно з п. 14 П(С)БО 16 до складу інших прямих витрат включаються зокрема втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Витрати, що виникають у результаті певних недоліків організації будівництва, порушення технологій тощо в п. 6 розд. І Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт від 31.12.2010 р. №573 (далі – Методичні рекомендації №573) класифіковані як непродуктивні витрати.

Відповідно до пп. 3.3 розд. IV Методичних рекомендацій №573 до інших виробничих витрат, які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою, зокрема належать втрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованих виробів, напівфабрикатів, та втрати на виправлення браку за вирахуванням:

- остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю;

- суми, що відшкодовуються працівниками, які припустилися браку;

- сум, одержаних від постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби.

Мінпромполітики в листі від 15.12.2006 р. № 01/5-1-2928 повідомляє, що на виявлений на виробництві остаточний брак або виправний брак відділом технічного контролю складається акт (повідомлення про брак).

Для обліку втрат внаслідок браку і систематизації відомостей про брак на підприємствах встановлюється перелік причин браку та його винуватців, розробляються класифікатори виробів з переліком операцій, за якими передбачаються технологічні втрати і плановий брак.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, забраковані в процесі виробництва з вини постачальника, оформляються крім акта спеціальним документом для пред'явлення претензій до постачальника. Порядок оформлення браку з вини постачальників і пред'явлення до них претензій (рекламацій) встановлюється з урахуванням конкретних умов згідно з договорами на поставку сировини, матеріалів, напівфабрикатів, виробів.

Втрати від браку, що обумовлені низькою якістю матеріалів або напівфабрикатів і підлягають стягненню з постачальників як відшкодування збитків, зменшуються на відповідну суму після визнання претензії постачальниками або після задоволення позову судом. На підставі актів про брак (або первинних документів з обліку виробітку) складається звіт про собівартість браку в звітному місяці, в якому визначається сума втрат від забракованої продукції із зазначенням видів продукції і винуватців браку.

Втрати від браку складаються з вартості остаточно забракованих з технологічних причин робіт, зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого неминучого браку.

Втрати від браку включаються в собівартість того виду робіт, за якими виявлено брак.

Не допускається включення втрат від браку у в інші статті калькуляції, тобто відображення їх у фактичних витратах матеріалів, витратах на основну заробітну плату та додаткову заробітну плату.

В Інструкції № 291 зазначено для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено однойменний рах. 24.

За дебетом рах. 24 відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму.

За кредитом рах. 24 – суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції.

Крім того, за загальним правилом, встановленим ст. 130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Мінпраці в листі від 15.05.2002 р. №06/2-4/132 повідомляє, що працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Порядок оплати праці при виготовлені продукції (виконанні робіт), що виявились браком, визначено у ст. 112 КЗпП. При виготовленні продукції (виконанні робіт), що виявились браком не з вини працівника, оплата праці по її виготовленню провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

Виходячи з викладеного, перевитрачені матеріали при виконанні будівельно-монтажних робіт з вини генпідрядника та неузгоджені із замовником відображаються в обліку таким чином:

Правила оподаткування ПДВ кожної операції слід розглядати окремо (див. таблицю).

1. відповідно до  пп. «г» п. 198.5 ПКУ слід нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за товарами/послугами, придбаними з ПДВ, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

ДФС в ІПК від 15.11.2018 р. №4838/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що у разі списання товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з визнанням їх непридатними для використання вони не можуть бути використані у межах господарської діяльності підприємства.

Отже, при списанні зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ та пов'язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ за основною ставкою згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ. Податкова накладна (в т.ч. зведена) складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструється в ЄРПН, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.

2. Щодо оподаткування суми відшкодування винними особами ДФС у листі від 30.12.2016 р. №28710/6/99-99-15-03-02-15 повідомляє, що кошти, що надходять платнику ПДВ як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включаються до бази оподаткування ПДВ.

3. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до пп. 192.1.1 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.