Поняття прострочення виконання зобов’язання
Прострочення виконання зобов'язання виникає, якщо боржник не виконав його у встановлений договором або законом строк. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (ЦКУ) порушенням зобов'язання є, зокрема, його невиконання або неналежне виконання, а згідно зі ст. 612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не розпочав виконання або не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.
Наслідки прострочення для боржника
У разі прострочення кредитор може вимагати виконання зобов'язання та застосування передбачених законом або договором наслідків його порушення. Зокрема, за наявності відповідних підстав кредитор може вимагати відшкодування збитків, сплати неустойки (штрафу, пені) та інших передбачених законом або договором сум.
Наслідки прострочення грошового зобов’язання
Для грошових зобов'язань ст. 625 ЦКУ передбачає спеціальні наслідки прострочення. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Залежність відповідальності від обставин
Водночас конкретний розмір та вид відповідальності залежать від характеру зобов'язання, умов договору та обставин його порушення. Застосування конкретного заходу відповідальності можливе за наявності передбачених законом або договором підстав.
Алгоритм дій кредитора
- Встановити факт прострочення. Перевірити строк виконання зобов'язання, умови договору та факт його невиконання;
- Визначити наслідки прострочення. Перевірити, чи передбачені законом або договором штраф, пеня, проценти, збитки чи інші заходи відповідальності;
- Розрахувати заборгованість та належні платежі. Для грошового зобов'язання визначити суму основного боргу, інфляційні втрати та 3 % річних або інший розмір процентів, якщо він встановлений договором чи законом;
- За необхідності направити боржнику письмову вимогу про виконання зобов'язання та сплату належних сум;
- У разі невиконання звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості та інших сум, передбачених законом або договором.
Важливо: прострочення не припиняє самого зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання, може бути зобов'язаний виконати його та понести передбачені законом або договором майнові наслідки.
Судова практика
У постанові Об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 зазначено, що нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦКУ, входять до складу грошового зобов’язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов’язання. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора.
Висновки
- Прострочення виникає, якщо боржник не виконав зобов'язання у встановлений строк;
- Кредитор може вимагати належного виконання зобов'язання та застосування передбачених законом або договором наслідків порушення;
- За грошовим зобов'язанням кредитор може вимагати інфляційні втрати та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦКУ, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- Договором може бути передбачена додаткова відповідальність, зокрема штраф або пеня, якщо це допускається законом;
- Перед зверненням до суду доцільно зафіксувати факт прострочення, провести розрахунок заборгованості та, за необхідності, направити боржнику письмову вимогу.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
