• Посилання скопійовано

Як з посадової особи стягнути кошти за завдання шкоди

Як із посадової особи може бути стягнуто розмір завданої їм шкоди?

Статтею 135-3 КЗпП визначено, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Розмір недоотриманого прибутку таким чином навряд чи вдасться визначити, але й норма щодо можливості його утримання з посадових осіб є відносно новою, а тому ще немає достатньої практики. У такому разі розмір заподіяної шкоди визначається роботодавцем розрахунково, а в разі, якщо працівник з цим визначеним розміром не згоден, цей розмір визначається судом.

У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди. На підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням або недостачею продукції і товарів, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.

Розмір шкоди, яка підлягає покриттю, заподіяної з вини кількох працівників, визначається для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду і межі матеріальної відповідальності.

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Пам'ятайте: розпорядження (наказ) про утримання шкоди в межах середнього заробітку має бути видано не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Також суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, залежно від його майнового стану, за винятком випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою.

Отже, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених ст. 130 КЗпП.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Право і відповідальність/Відповідальність, санкції і штрафи

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Відповідальність, санкції і штрафи»

  • Які наслідки, якщо новостворене підприємство працювало без ведення військового обліку?
    Підприємство створене 01.12.2023 р. У штаті був один директор, військовозобов’язаний. У серпні прийнято нового директора, який знятий з військового обліку. Військовий облік не вівся, повідомлення, накази, звіти у ТЦК не подавали. У жовтні 2024 р. буде перевірка з обласного ТЦК. Якщо зараз зробити накази, заповнити всі додатки, чи буде штраф і якщо буде, то на кого його випишуть?
    30.09.2024971
  • Що буде, якщо відповідальний за військовий облік не пройшов підвищення кваліфікації?
    На підприємстві 12 військовозобов'язаних. На бухгалтера покладено обов'язок ведення військового обліку з доплатою. Якщо бухгалтер не пройшов підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку і не має сертифіката, чи будуть штрафні санкції?
    26.09.20241 121
  • У який строк виписують ППР після складання акту перевірки?
    Підприємство за ІІ та ІІІ квартали 2022 р. несвоєчасно подало Єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ. 19.01.2023 р. складено акт перевірки, на підставі цього акту 01.08.2024 р. виписано ППР на сплату штрафу. Чи не порушені граничні строки, в які могло бути виписано ППР?
    14.08.2024665
  • Як заповнити платіжку на сплату адміністративного штрафу?
    Підприємство отримало адміністративний штраф за порушення водієм правил дорожнього руху. Який повинен бути тип призначення платежу – структурований чи неструктурований і який код?
    17.06.202481
  • Штраф за невиконання нормативу робочих місць
    Перевірили єдину звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ та виявили, що у рядку 102 є помилка у середньообліковій кількості осіб з інвалідністю у серпні та вересні 2023 р. (замість 11 вказано 7 осіб). Як виправити помилку? Як виправдатися перед Фондом осіб з інвалідністю, якщо прийшла позовна заява? Що входить до середньооблікової чисельності для розрахунку осіб з інвалідністю?
    10.06.20241 3273