Невручення акта про неможливість проведення зустрічної звірки немає негативних наслідків

В одному зі своїх рішень* ВАСУ звертає увагу на те, що за результатами проведення зустрічної звірки складається довідка. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки, а у зв'язку зі встановленням факту, який не дав змоги фіскальному органу провести зустрічну звірку платника податків.

Така позиція цілком відповідає як приписам п. 73.5 ПКУ, так і змісту зразка форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (дод. 6 до Методрекомендацій №511**).

Зокрема, в акті звірки зазначається:

1) інформація щодо причини неможливості провести зустрічну звірку із наведенням реквізитів документів, що підтверджують цей факт (належним чином завірені копії яких додаються до акта);

2) перелік вжитих під час організації проведення зустрічної звірки заходів з метою забезпечення підтвердження господарських відносин, у т. ч. щодо встановлення місцезнаходження (податкової адреси) суб'єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб, забезпечення отримання інформації та документів для її проведення.

При цьому ДФСУ обережно не рекомендує зазначати в акті звірки будь-яку іншу інформацію, зокрема щодо діяльності платника податків, показників податкової звітності тощо (п. 4.9 Методрекомендацій №511). Тож ми підтримуємо позицію ВАСУ, висловлену вище. Проте питання вручення такого акта на сьогодні є відкритим.

У п. 73.5 ПКУ йдеться про надання у десятиденний строк довідки за результатами проведення зустрічної звірки. Щодо акта про неможливість звірки — тут звертаємося до Методрекомендацій №511, у п. 4.6 — 4.8 яких наводяться правила підписання, відмови від підписання, реєстрації складення акта та його вручення платнику податків (його уповноваженому представнику).

Утім, нагадаємо, що Методрекомендації №511 не зареєстровані у Мін'юсті, тож не є нормативно-правовим актом та не поширюються на платників податків. Хоча безпосередньо стосуються посадових осіб фіскального органу.

Як вбачається зі змісту запитання, на жаль, фіскальні органи не завжди враховують Методрекомендації №511.

Зі свого боку, ми однозначно вважаємо, що у разі якщо такий акт звірки все-таки складено, то податківці зобов'язані вручити його платникові податків (його уповноваженому представнику). Якщо цього не зроблено, а платник податків дізнався про факт існування акта звірки, то він має право звернутися до податкового органу з посиланням на приписи Методрекомендацій №511 у частині складення та реєстрації акта звірки та вимагати надати копію такого акта, посилаючись на право отримувати інформацію щодо податкового контролю (пп. 17.1.1 ПКУ). На жаль, зустрічна звірка не є перевіркою, тож скористатися приписами пп. 17.1.6 ПКУ щодо права на отримання платником податків акта звірки наразі неможливо.

Але чи треба це робити? Які наслідки чекатимуть на платника податків, якщо він не лише не отримує такого акта, а й взагалі не знатиме про його існування?

Ми неодноразово звертали увагу на те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки — це лише інформація до відома***.

* Ухвала ВАСУ від 24.05.2016 р. №К/800/4246/15.

** Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю, затверджені наказом ДФСУ від 17.07.2015 р. №511.

*** Ухвала ВАСУ від 05.03.2014 р. №К/9991/41008/12.

Наразі суди уточнили* свою позицію та зазначають, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків, отже, не порушує його прав.

Проведення зустрічної звірки може розглядатися як юридичний факт, який впливає на законні інтереси платника податків виключно у разі, коли дані, отримані за результатами проведення зустрічних звірок, можуть бути використані контролюючим органом як інформація про можливі порушення платником податків вимог податкового законодавства. Відповідна інформація з акта звірки, своєю чергою, згідно з пп. 78.1.1 ПКУ є підставою для надсилання запиту та призначення податкової перевірки**.

* Наприклад, постанова ВАСУ від 01.06.2016 р. №К/800/18680/15.

** Такий висновок наведений в ухвалі ВАСУ від 16.06.2016 р. №К/800/68032/14.

Тож сам факт наявності акта про неможливість проведення зустрічної звірки, про який підприємство (як зазначено у запитанні) випадково дізналося, на саме підприємство жодним чином не впливає. А от щодо контрагентів, то їх очікують запити за всіма госпопераціями, про які йшлося в такому акті звірки.

До речі, листування та підтримання зв'язку (телефонного, e-mail тощо) між госпсуб'єктами тут може стати у пригоді всім платникам податків. Адже у разі якщо такі запити про надання пояснень та підтвердних документів надсилатимуться контрагентам із посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки вашого підприємства, то, на нашу думку, можна сміливо відмовляти у наданні пояснень та копій первинки.

За відсутності вивчення первинних документів вашого підприємства (про що й свідчить факт складення акта звірки та повідомлення про такий факт контрагента, який отримав запит від ДФС) виявити порушення чи мати певні сумніви щодо порушень вимог податкового або іншого законодавства фіскальні органи не можуть. Утім, контрагент, якщо він бажає розвіяти гіпотетичні сумніви фіскалів, може відповісти на запит у повному обсязі.