Чи прийде інспектор Держпраці, якщо немає найманих працівників

Позапланові заходи контролю

В першу чергу слід зазначити, що Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 28.04.2021 у справі № 640/17424/19 визнав протиправною та нечинною постанову КМУ «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 21.08.2019 № 823. Але радіти нічому, оскільки Держпраці керуватиметься Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V).

Ряд  підстав, які визначала Постанова № 823, зникнуть. Та, стаття 6 Закону № 877 визначає підстави для позапланових заходів контролю, серед яких, зокрема:

• доручення Прем’єр-міністра України
• звернення працівника або особи, що працює без укладення трудового договору, про порушення своїх прав;
• перевірка, як роботодавець виконав припис про усунення порушень, винесений за результатами перевірки, яка відбулася;
• звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства.

Планові перевірки

Перевірити чи підприємство є в Плані перевірок Державної  служби України з питань праці з питань Додержання законодавства про працю на 2021 рік можна за посиланням.

На планові перевірки інспектори Держпраці навідуються після вивчення певних критерії .

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 383.

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, є:

у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю:

• невиконання суб’єктом господарювання зауважень, які було надано під час проведення аудиту охорони праці та/або усунення порушень, що були виявлені під час заходу державного нагляду (контролю) суб’єкта господарювання протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про працю;
• використання праці неповнолітніх осіб;
• наявність заборгованості з виплати заробітної плати або порушення строків її виплати;
• виплата працівникам заробітної плати на рівні або нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати;
• невідповідність кількості найманих працівників суб’єкта господарювання обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
• наявність розбіжностей між фактичними показниками чисельності працівників і заробітної плати за показниками звітності, поданої суб’єктом господарювання органам державної влади;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість населення;
• застосування праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, протягом останніх двох років, що передують плановому періоду;
• порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
• одержання суб’єктом господарювання державної допомоги у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги, цільової позики, дотації за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

2. Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю визначено в додатку 1 до Постанови №383.

Ризики настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду визначено в додатку 2 до Постанови №383.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкалу балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначено в додатку 3 до Постанови №383.

Перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері здійснення державного гірничого нагляду, їх показники, кількість балів за кожним показником, шкалу балів та періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) визначено в додатку 4 до Постанови №383.

Віднесення суб’єктів господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними у додатках 3, 4, за такою шкалою:

• від 41 до 100 балів - до високого ступеня ризику;
• від 21 до 40 балів - до середнього ступеня ризику;
• від 0 до 20 балів - до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються щодо суб’єкта господарювання, що віднесений до:

• високого ступеня ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
• середнього ступеня ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
• незначного ступеня ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх трьох років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх п’яти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику.

Періодичність проведення наступного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо відповідного суб’єкта господарювання визначаються починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід державного нагляду (контролю).

Отже, якщо немає найманих працівників, а відповідно й порушень щодо них, то Держпраці на перевірку не прийде.

Але потрібно враховувати той факт, що нормами чинного законодавства не передбачено строків давності перевірок Держпраці. Тож, якщо працівник, який колись працював і звільнився і з ним не повністю розрахувалися (не виплачували індексацію) звернеться у Держпраці, то можуь і навідатися. Хоча більш ймовірно, що працівник швидше за все з таким питанням піде до суду.