З моменту прийняття Податкового кодексу ми вже звикли до таких термінів, як «податкова інформація», «зустрічні звірки». Адже, відповідно до ст. 73 ПКУ, податкові органи у разі потреби та з підстав, передбачених у п. 73.3 ПКУ, мають право звернутися до платника податків із запитом про отримання податкової інформації. Причому якщо така інформація стосується, зокрема, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п. 73.5 ПКУ), то такий захід з отримання податкової інформації називається зустрічною звіркою. Результатом такої звірки є довідка, дані якої враховуються при винесенні висновків під час проведення перевірок таких платників податків (ст. 83 ПКУ).
З прийняттям нового МКУ (набрав чинності з 01.06.2012 р.) митні органи під час проведення документальної виїзної перевірки підприємства з метою з'ясування питань перевірки також мають право проводити зустрічні звірки (ст. 348 МКУ).
Порядок проведення таких зустрічних звірок затверджений наказом Мінфіну від 22.05.2012 р. №582.
Підставою для проведення зустрічної звірки є потреба у перевірці відомостей, отриманих від особи, безпосередньо або опосередковано залученої до операцій з товарами, переміщеними через митний кордон України, у тому числі ввезеними на територію вільної митної зони або вивезеними з цієї території, чи від будь-якої іншої особи, яка може володіти документами та даними, необхідними для прийняття рішення за результатами перевірки, якщо така особа не надасть пояснень та необхідних документальних підтверджень на письмовий запит митного органу протягом трьох робочих днів з дати його отримання.
Під час вирішення питання щодо необхідності надання інформації митному органу та обсягу такої інформації слід зважати на приписи ч. 3 ст. 348 МКУ, а саме: під час зустрічної звірки перевіряються дотримання вимог законодавства при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, інформація, яка міститься у митній декларації, декларації митної вартості, а також вид та обсяг операцій з товарами і здійснених розрахунків за них для з'ясування їх реальності та достовірності.
Причому, на відміну від приписів ст. 73 ПКУ, норми МКУ:
1) значно ширше визначають коло осіб, до яких можна звертатись з відповідними запитами;
2) не встановлюють вимог щодо форми та змісту такого запиту;
3) не передбачають можливості відмови у наданні такої інформації митному органу.
Тож зважаючи на те, що підприємство-експедитор було лише опосередковано залучено до переміщення товарів через митний кордон України, проте для підтвердження митної вартості декларантом надавалися відомості про такого експедитора митному органу, останній вже під час проведення виїзної перевірки декларанта має право звернутися до такого експедитора із відповідним запитом та провести зустрічну звірку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити