У ПКУ немає заборони щодо виписування накладної однією особою, а реєстрації іншою

Так, дійсно органи ДФСУ вимагають, щоб ЕЦП, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, належали одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних. Проте, у п. 201.10 ПКУ сказано, що не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної. Порядок заповнення податкової накладної встановлено наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. №957. Відповідно до п. 19 зазначеного порядку встановлено вимогу, щодо підписання документа електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом, що є аналогом відбитка печатки постачальника. Вимоги, що ці підписи повинні належати одній особі не має.

З іншої сторони п. 2 Порядку №957 визначає, що податкова накладна та додатки до неї складаються та надаються покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. У покупця — платника ПДВ є можливість отримати витяг з Єдиного реєстру податкових накладних, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної, зокрема дані щодо особи, яка виписала податкову накладну.

До речі, в Ухвалі Вінницького апеляційного суду від 24.12.2014 р. сказано: “невідповідність електронного цифрового підпису у податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, підпису особи, яка склала податкові накладні у паперовому вигляді, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на включення до податкового кредиту вказаної в них суми ПДВ”. Ясна річ, ми рекомендуємо уникати зазначеної у запитанні ситуації, але прямої норми ПКУ, щодо заборони виписати ПН однією особою, а зареєструвати в ЄРПН іншою немає.

Якщо ж платниками ПДВ прийнято рішення виправити так звану помилку, тоді слід врахувати норми п. 21 Порядку №957. У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, в розрахунку коригування зазначаються виправлені дані. Це означає, що постачальник виписує розрахунок коригування, в якому не зазначаються вартісні показники, проте слід приділити увагу ініціалам та прізвищю особи, яка складає розрахунок коригування та електронному підпису уповноваженої платником особи.