З моменту лікцвідації всі права керівника юрособи переходять ліквідатору

Згідно із п. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами і доповненнями у разі прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. 

Відповідно до ст. 40 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із змінами та доповненнями (далі – Закон) у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено Законом.

До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами, виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється, та повинен подавати до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку податкову звітність за період до дня внесення запису про припинення.

У разі припинення фізичної особи – підприємця за власним бажанням процедура припинення проводиться самою особою. Якщо фізичну особу-підприємця визнано банкрутом, то постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора.

Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять голові ліквідаційної комісії (ліквідатору). Такий платник податків (в особі ліквідатора) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

З моменту відкриття процедури припинення фізичної особи – підприємця за власним бажанням, податкова звітність подається за підписом самої особи. У разі визнання фізичної особи – підприємця банкрутом звітність подається за підписом управителя нерухомого або цінного рухомого майна, призначеного для цієї мети господарським судом (ліквідатором) до дня внесення запису про припинення фізичної особи – підприємця до Єдиного державного реєстру.