Виконавче провадження за майновою шкодою: що в додатку 4ДФ?

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) і в передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом №1403).

Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ч.2 ст. 16 Закону №1404 ). 

Відповідно до пп. 14.1.226 ПКУ, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи, зокрема приватних виконавців за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пп. 65.9 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

За вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода (ч. 1 ст. 31 Закону №1403).

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (ч. 4 ст. 31 Закону №1403).

Згідно з ст. 44 Закону №1404 та ст. 32 Закону №1403 приватний виконавець уповноважений зберігати кошти, цінні папери або інші цінності, що вилучаються у боржника за результатами вчинення виконавчих дій, для подальшої їх передачі стягувачу. Приватний виконавець для здійснення діяльності зобов'язаний відкрити в державному банку окремі рахунки для:

1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;

2) зарахування коштів виконавчого провадження;

3) зарахування винагороди.

Підприємство виступає податковим агентом щодо оподатковуваних сум (пп. 168.1.1 ПКУ). Проте, для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, це  застосовується не завжди. Тож, при виплаті доходів такій особі ПДФО та ВЗ не утримується  в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (пп. 178.5 ПКУ).

Зазначимо, що форма такої довідки №34-ОПП наведена в додатку 2 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588.

Тобто оподатковуваним доходом приватного виконавця є сукупний чистий дохід, який він розраховує самостійно (пп. 178.3 ПКУ).

Враховуючи зазначене та за умови надання фізичною особою копії довідки за формаю №34-ОПП, підприємства під час нарахування (виплати) доходів приватному виконавцю повинен відобразити такий дохід в додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу "157" без утримання податку на доходи у джерела виплати. Якщо приватний виконавець не надасть зазначену довідку, то доведеться утримати ПДФО та ВЗ як з доходу перерахованого звичайній фізособі.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, дохід у вигляді, зокрема відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, нарахований згідно з пп. 164.2.14 ПКУ, відображається у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ за ознакою доходу «120».

Тобто роботодавець, який на підставі постанови виконавця утримує із фактичного заробітку працівника суми відшкодування матеріальної шкоди і перераховує їх на рахунок приватного виконавця для подальшої виплати стягувачу, виступає податковим агентом щодо відображення у додатку 4ДФ такого доходу.

При цьому у додатку 4ДФ єдиної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ дохід у вигляді матеріальної (майнової) шкоди, незалежно від його розміру і від того, що ця сума перераховується приватному виконавцю для подальшого перерахунку, відображається за ознакою доходу «120» із зазначенням реєстраційного номера облікової картки стягувача.

Таким чином, незважаючи на те, що утримана сума за виконавчим провадженням перерахована одним платежем на рахунок приватного виконавця, в додатку 4ДФ її потрібно показати по-різному та за різними ознаками доходу.