Виправлення фінансової звітності за результатами перевірки

При виявленні за результатами документальної перевірки неправильно визначених сум витрат за даними бухобліку, які вплинули на визначення об’єкта оподаткування, і якщо контролюючий орган збільшив податкові зобов’язання, узгоджені суми податкових зобов’язань автоматично нараховуються в інтегрованій картці платника податків. При цьому самостійні виправлення відповідно до ст. 50 ПКУ збільшених (зменшених) податкових зобов’я­зань з податку на прибуток за період, що перевірявся, платник не здійснює (в іншому випадку це призведе до задвоєння суми нарахованого податку в інтегрованій картці платника податку). Оскільки згідно з п. 50.1 ПКУ обов’язок складати уточнюючий розрахунок передбачено тільки в разі виправлення самостійно виявлених помилок.

Своєю чергою, якщо згідно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (пп. 54.5 ПКУ).

Таким чином, вважаємо, що оскільки платник податку уточнену звітність з податку на прибуток не подає (а бухгалтерські проведення здійснюються вже у 2019 році), то подавати уточнену фінансову звітність не потрібно. Відкориговані суми за 2018 рік будуть відображені у показниках на початок періоду фінансової звітності за поточний період.

У пп. 6 ст. 14 Закону про бухоблік зазначено, що підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та уточнену консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності та уточненої консолідованої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

Однак технічно порядок подання такої уточненої звітності наразі не врегульовано. Тому вважаємо, що підприємству не потрібно подавати уточнюючу фінансову звітність за 2018 рік, а достатньо лише буде зазначити правильні показники на початок звітного періоду у звітності за поточний період – 2019 рік. Якщо податкове повідомлення-рішення було складено у червні 2019 року, то виправлені показники на початок року повинні були бути відображені вже у фінансовій звітності за І півріччя 2019 року (відображати виправленні показники на початок періоду у фінзвітності за І квартал 2019 року не потрібно).

Окрім цього, відповідно до пп. 46.2 ПКУ фінансова звітність, що складається та подається разом з Декларацією платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною. Об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, який розраховується на підставі П(С)БО (або МСФЗ), зокрема даних наведених у фінансовій звітності. Отже, подавши уточнюючу фінансову звітність за 2018 рік платнику податків довелося б подавати і уточнюючу Декларацію з податку на прибуток (а цього як було зазначено вище робити не потрібно).

При цьому, такий підхід до відображення виправлених показників повністю буде відповідати відображеним в бухгалтерському обліку записам:

• Дт 441 Кт 641 – 200 000,00 грн – на початок звітного року;
• Дт 948 Кт 641 – 60 000,00 грн – на дату податкового-повідомлення рішення;
• Дт 948 Кт 641 – 17 000,00 грн - на дату податкового-повідомлення рішення.