Формуємо собівартість продукції рослинництва

В даному випадку доцільно звернутися до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінаграрполітики від 18.05.2001 р. №132 (далі – Методрекомендації).

Відповідно до п. 2.7 Методрекомендацій собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, розподілених загальновиробничих та наднормативних виробничих витрат. 

В даному випадку до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються витрати, які прямо можна пов'язати з певною партією врожаю: 

1) прямі матеріальні витрати – насіння, добрива і т.д. Більш докладно про облік прямих матеріальних витрат зазначено у пп. 2.8 – 2.18 Методрекомендацій; 

2) прямі витрати на оплату праці працівників, що зайняті вирощуванням продукції -  п. 2.19 Методрекомендацій; 

3) інші прямі витрати – сюди можливо віднести витрати на полив та інше обслуговування посівів – п. 2.20 Методрекомендацій; 

4) загальновиробничі витрати, які здійснюються для всіх партій продукції одночасно. Більш докладно про них написано в п. 2.21 Методрекомендацій.

Відповідно до п. 2.22 Методрекомендацій не відносяться на собівартість виробленої і реалізованої продукції і покриваються за рахунок інших джерел: 

• адміністративні витрати – п. 2.23 Методрекомендацій; 
• витрати на збут - п. 2.24 Методрекомендацій; 
• інші витрати операційної діяльності - п. 2.25 Методрекомендацій; 
• фінансові витрати - п. 2.26 Методрекомендацій; 
• втрати від участі в капіталі - п. 2.27 Методрекомендацій; 
• втрати від надзвичайних подій – вони включаються до складу інших витрат - див. п. 2.28 Методрекомендацій; 
• витрати внаслідок вилучення капіталу власниками.

Примірний перелік статей витрат у рослинництві наведено у п. 3.6 Методрекомендацій:

• Витрати на оплату праці;
• Насіння та посадковий матеріал;  
• Паливо та мастильні матеріали;  
• Добрива;  
• Засоби захисту рослин та тварин;  
• Роботи та послуги; 
• Витрати на ремонт необоротних активів;  
• Інші витрати на утримання основних засобів;  
• Інші витрати;  
• Непродуктивні витрати (в обліку);  
• Загальновиробничі витрати.  

Далі в розділі 3 Методрекомендацій наведено опис кожної статті витрат.

Згідно з п. 6.1 Методрекомендацій фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця. В даному виробництві салатів допоміжних виробництв немає. Тобто фактичну собівартість салатів можна буде визначити лише після завершення сезону, коли буде зібрано останній врожай, а всі витрати з вирощування салатів та подальшої обробки ґрунту будуть здійснені.

Отже, з моменту оренди землі на початку 2017 р. (за умовами запитання витрати почали здійснюватись з березня 2017 р.) та протягом всього періоду вегетації та збору врожаю аж до обробки поля після остаточного збирання рослин, в бухобліку накопичуються виробничі та загальновиробничі витрати згідно з Методрекомендаціями. При цьому робляться записи за дебетом рахунків 23 та 91 у кореспонденції з кредитом рахунків 13, 20, 22, 63, 65, 66.

Готова продукція, що виходить з поля протягом вегетаційного періоду (починаючи з червня і закінчуючи останнім місяцем вегетації рослин), оцінюється за плановою собівартістю (її можна розрахувати за плановими показниками з урахуванням положень розділу 4 Методрекомендацій). При цьому здійснюється бухгалтерський запис Дт 27 Кт 23 – за плановою собівартістю продукції.

В кінці року відповідно до п. 8.9 Методрекомендацій собівартість центнера продукції овочівництва відкритого і закритого ґрунту визначається діленням витрат (без вартості побічної продукції) на фізичну масу основної продукції. Побічною вважається бадилля і продукція, яка не реалізована, згодована худобі і оцінена за собівартістю кормових буряків з врахуванням поживності.  Сума витрат та кількість отриманої продукції беруться загалом за рік.

При веденні обліку витрат по групі овочевих культур розраховується середня собівартість продукції цих культур. Для визначення собівартості продукції окремої культури, витрати на групу культур розподіляються між окремими видами продукції пропорційно її вартості за реалізаційними цінами. В даному випадку буде розраховуватись собіварість 1 центнера салату (див. розділ 3 таблиці у додатку  до Методрекомендацій).

Після калькулювання фактичної собівартості в кінці року робляться коригуючі записи Дт 27 Кт 23, які протягом року робилися за плановою собівартістю.

Умовний приклад. Планова собівартість 1 центнера салату складає 850 грн/ц. З початку року були здійснені фактичні витрати на виробництво салату, протягом року оприбутковувалась готова продукція за плановою собівартістю. В кінці року планову собівартість доведено до фактичної.

• Загальна сума витрат за рік – 320000 грн (сума записів за Дт 23 Кт 13, 13, 20, 22, 63, 65, 66);
• Загальна планова собівартість продукції, отриманої за рік  - 297500 грн (сума записів за Дт 27 Кт 23). 

У прикладі зроблено припущення, що вся продукція, зібрана з поля у звітному місяці, в цьому ж місяці і продана. Протягом року продукція прибуткується та списується за плановою собівартістю, а в кінці року робляться коригуючі проведення на суму різниці між фактичною та плановою собівартістю – сума коригування проводиться через рахунок 27, субрахунок 901 та зрештою списується на фінрезультат звітного року.

Таблиця 

Облік собівартості виробництва салату