Відображаємо в обліку створення та реалізацію програмного продукту

Програмний продукт – це програма, яку може запускати, тестувати та використовувати будь-яка людина. Вона може використовуватись в різних операційних системах та з різними наборами даних. 

Програмний продукт відноситься до нематеріальних активів, може придбаватися або створюватися самостійно. 

Відображення витрат на створення та придбання нематеріального активу в бухгалтерському обліку регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №8 «Нематеріальні активи», а використання рахунків, які використовуються для обліку, регулюється Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування. 

Відповідно до п. 7 П(С)БО 8 нематеріальний актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство/установа має:

• намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
• можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
• інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних з розробкою нематеріального активу.

При придбанні (створенні) нематеріального активу, витрати капіталізуються на рахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а при введенні об’єкта в експлуатацію (початок його використання), капіталізовані витрати списуються на відповідні субрахунки рахунку 12 «Нематеріальні активи».

Але, якщо програмний продукт створюється не для власного використання, а для продажу, то фактично він є готовою продукцією, тому облік створення такого програмного продукту буде іншим.

Усі витрати, які підприємство понесе в процесі створення програмного продукту, відображаються (накопичуються) на рахунку 23 «Виробництво», а при завершенні його створення усі витрати списуються на рахунок 26 «Готова продукція». На цьому рахунку ведеться облік створених програмних продуктів для подальшого продажу (відображається собівартість програмного продукту, яка буде списуватися на витрати при продажі такого продукту).

Якщо виробництво є масовим (тобто, створюється багато програмних продуктів), в процесі створення можуть виникати різного роду витрати, які не можна прямо віднести до створення програмного продукту (ті, які будуть виникати на підприємстві, та будуть пов’язані з різними видами діяльності – оренда, послуги телефонії та Інтернету, використання матеріалів тощо), ці витрати доцільно відображати на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати», а потім розподіляти на 23 рахунок та на інші витратні рахунки. База розподілу може бути різною, це власний вибір підприємства. При цьому облік вже буде як виробничий з використанням усіх первинних документів та рахунків, які використовуються при обліку виробництва. 

Розглянемо на прикладі бухгалтерський облік створення програмного продукту для його подальшої реалізації.

Приклад. 

Підприємство займається створенням програмного продукту Х та реалізовує його. Над створенням програмного продукту працюють програмісти, підприємство має офіс, в якому вони працюють та який є орендованим приміщенням, також використовується обладнання для роботи (комп’ютери та ін.). Після створення програмного продукту, він був реалізований покупцю.

ПДВ

Відповідно до п. 26-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції. Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів.

Також слід пам’ятати, якщо технічна підтримка (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), що здійснюється її виробником, є складовою постачання програмної продукції, то операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм), звільняються від оподаткування податком на додану вартість. 

Якщо послуги з технічної підтримки (встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків) програмної продукції (комп'ютерних програм) не входять до складу вартості програмної продукції та постачаються не її виробниками, то вони оподатковуються податком на додану вартість у загальновстановленому порядку за основною ставкою. 

На цьому неодноразово наголошували податківці у своїх роз’ясненнях: тут>>> і тут>>>.