Вибуття авто: оформлення та облік на підприємстві

Почнемо з ПКУ, де у пп. 14.1.202 є визначення терміну продаж основних засобів. Так, згідно цього підпункту, продаж основних засобів - це будь-які операції згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншим господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від термінів її надання, а також операції по безоплатній передачі товарів.

Весь подальший облік будемо ґрунтувати на правилах бухгалтерського обліку.  Згідно з п. 33 ПБО 7 продаж основних засобів належать до операцій з вибуття основних засобів. Якщо підприємство приймає рішення про продаж об'єктів основних засобів, їх слід класифікувати як необоротні активи, утримувані для подальшого продажу. ПБО-27 визначає, що необоротний актив і група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

01 - економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

02 - вини готові до продажу в їх сьогоднішньому стані;

03 - їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх утримуваними для продажу;

04 - умови їх продажу співпадають зі звичайними умовами продажу для подібних активів;

05 - здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або складено контракт про продаж.

Якщо щодо активів, які плануються для продажу, виконуються всі вищезгадані вимоги, об’єкт основних засобів повинен бути переведений до складу оборотних активів. Одночасно повинна бути списана сума нарахованого зносу (амортизація). При цьому із зазначеного періоду амортизація на необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу, не нараховується.

ОЗ, які продаються, обліковуються за правилами ПБУ 27. Якщо ОЗ визнаються утримуваними для продажу, їх переводять до складу оборотних активів: Дт 286 «Необоротні активи та групи в середині вибуття, утримувані для продажу» Кт 10, - на залишкову вартість ОС та Дт 13 Кредит 10 - на суму зносу.

Дохід від реалізації основних засобів, які утримуються для продажу, відображається за кредитом субрахунку 712. Балансова вартість реалізованих активів списується в дебет субрахунку 943. Фінансовий результат від продажу активів повинен збільшувати доходи або витрати підприємства.

У разі вибуття об'єкта основних засобів такий факт фіксується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Як зазначено у наказі Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29 грудня 1995 № 352, при передачі основних засобів за плату складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1). Його складають у трьох примірниках: перші два - для підприємства, яке передає основний засіб (перший примірник додається до звіту, а другий - до повідомлення на передачу та для акцепту), третій - особі, що приймає основні засоби. 

Якщо перед продажом об'єкт основних засобів був переведений до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, та відображений на субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу», то не буде помилкою оформити передачу основних засобів звичайною видатковою накладною. Адже застосування типової форми в даному випадку не обов'язково (вже маємо справу з запасами). Головне - щоб операція була оформлена документом, який можна назвати первинним (з усіма обов'язковими реквізитами). На практиці частіше віддають перевагу ОЗ-1 як типовій формі.

Крім цього, розпорядження майном (активами) підприємства здійснює уповноважена засновником особа (зазвичай - директор). Тому в жодному разі продаж автомобіля неможлива без розпорядження керівника. А враховуючи те, що автомобіль - майно не з дешевих і підлягає обліку в держорганах, наказ від керівника бажано отримати в письмовій формі.

Відносно нотаріального засвідчення договору купівлі-продажу автомобіля, то згідно діючого українського законодавства воно не потрібно (парадоксально, но факт, договори оренди засвідчуємо, а продаж - ні).

Ціну, по якій підприємство має право продавати ОЗ для цілей оподаткування ПДВ визначає п.188.1 ПКУ. Так, згідно пункту, база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів не може бути нижче ціни придбання таких товарів, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Таким чином, автомобіль Ви можете продавати тільки за звичайною ціною, визначення якої находимо в пп. 14.1.71 ПКУ, яким зокрема передбачено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Сьогодні методика визначення звичайної ціни в неконтрольованих операціях законодавством не встановлена. Пошук інформації про ціни в ЗМІ на даний момент не є доцільним. Таким чином, формально з метою визначення доходу від продажу основного засобу звичайною ціною буде вважатися його ціна, передбачена умовами договору.

Однак не можна виключати можливості виникнення розбіжностей з контролюючими органами з приводу неправомірного визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Єдиним способом повного нівелювання такого ризику є проведення експертної оцінки вартості основного засобу. Вартість, встановлена за результатами такої оцінки, буде підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.