Надання відсоткової позики фізичною особою-засновником - резидентом: бухгалтерський облік (аудіоверсія)

Відповідно до приписів ст. 1046–1048 ЦКУ, статус фізичної особи та одночасно засновника підприємства-позичальника не перешкоджає укладенню договору процентної позики. При цьому цивільне законодавство чітко відмежовує договір позики від кредитного договору. Тому в описаній ситуації правовідносини доцільно оформлювати саме як договір позики відповідно до ст. 1046–1048 ЦКУ, а не як кредитний договір або договір про надання фінансового кредиту. Своєю чергою, норми ПКУ встановлюють, як така правомірна цивільна операція кваліфікується для цілей оподаткування.

Договір позики укладається в письмовій формі (ст. 1047 ЦКУ). У договорі доцільно чітко визначити ставку, базу нарахування, періодичність нарахування та строки виплати процентів.

Бухгалтерський облік

Тіло позики

Сума заборгованості, яку підприємство повинно повернути за договором у визначений строк засновникові, відображається у складі зобов’язань (п. 3 розд. I НП(С)БО 1, п. 5 НП(С)БО 11) і, залежно від строку її погашення (протягом операційного циклу/12 місяців з дати балансу або пізніше), обліковується у складі:

• поточних зобов’язань, відображаючись за кредитом субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» за номінальною вартістю. Отримання коштів відображають проведенням: Дт 311 — Кт 685, а погашення позики: Дт 685 — Кт 311;
• довгострокових зобов’язань, відображаючись за кредитом рахунка 55 «Інші довгострокові зобов’язання» або субрахунку 505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»: Дт 311 — Кт 55 (505). Надалі частину довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, переводять до складу поточних із подальшим погашенням: Дт 55 (505) — Кт 611; Дт 611 — Кт 311.

Враховуючи, що довгострокові зобов’язання за позикою визнають у балансі за теперішньою вартістю (п. 9 НП(С)БО 11), вони підлягають дисконтуванню. Якщо договірна ставка відповідає ринковій, результат дисконтування не створює суттєвої різниці між номінальною та теперішньою вартістю.

Якщо ж відсоткова ставка за довгостроковою позикою є суттєво нижчою за середньоринкову, позика оцінюється за теперішньою вартістю: дисконтуються всі майбутні платежі (і відсотки, і повернення тіла) за ринковою ставкою.

Оскільки позику надає засновник, сума дисконту в бухобліку відображається без впливу на доходи/витрати (п. 5 НП(С)БО 15 та п. 6 НП(С)БО 16) — через рахунки власного капіталу:

• Відображення дисконту при отриманні позики: Дт 505 — Кт 425;
• Амортизація дисконту протягом строку користування: Дт 425 — Кт 505.

У наказі про облікову політику необхідно закріпити формулу дисконтування, методику визначення ринкової ставки та спосіб відображення дисконту за операціями з учасниками (через субрахунок 425). Розрахунок теперішньої вартості та її подальшої зміни доцільно документувати бухгалтерською довідкою (розрахунком) на відповідні дати оцінки.

Нарахування договірних відсотків

Порядок бухгалтерського обліку відсотків залежить від того, чи відповідає договірна процентна ставка ринковим умовам фінансування:

1. Якщо процентна ставка відповідає ринковому рівню, отримання/повернення позики не розцінюється як операція з капіталом. Нараховані відсотки за позикою підприємство відображає у складі фінансових витрат за дебетом субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» у періоді їх нарахування: Дт 952 — Кт 684.

2. Якщо позику отримано під відсоток, який є суттєво нижчим за ринковий, у бухгалтерському обліку розмежовують:

• договірні відсотки — суму, яку ТОВ фактично зобов'язане сплатити засновнику відповідно до договору, яка нараховується у складі фінансових витрат: Дт 952 — Кт 684;
• амортизацію дисконту — фінансовий ефект від приведення балансової вартості зобов'язання до номіналу, який у межах операцій із засновниками списується через власний капітал (Дт 425 — Кт 505).

Нарахування та виплата відсотків фізичній особі:

• Нараховано відсотки за договором: Дт 952 — Кт 684;
• Утримано ПДФО (18%): Дт 684 — Кт 641/ПДФО;
• Утримано військовий збір (5%): Дт 684 — Кт 642/ВЗ;
• Виплата залишку відсотків засновнику: Дт 684 — Кт 311 (301);
• Сплата ПДФО та ВЗ до бюджету: Дт 641/ПДФО, 642/ВЗ — Кт 311;
• Повернення тіла позики: Дт 685 (505, 611) — Кт 311.

База для утримання ПДФО та військового збору визначається виходячи із суми відсотків, фактично нарахованих фізичній особі відповідно до умов договору, а не з бухгалтерської суми дисконту чи його амортизації.

Висновки

• Отримана від засновника відсоткова позика визнається зобов’язанням ТОВ та обліковується як поточна або довгострокова залежно від строку її погашення. Довгострокова позика відображається за теперішньою вартістю та, за наявності суттєвої різниці між договірною і ринковою ставками, підлягає дисконтуванню;
• Порядок відображення операції залежить від рівня договірної ставки: за ринкової ставки нараховані договірні відсотки визнаються фінансовими витратами (Дт 952 — Кт 684); за ставки, нижчої за ринкову, договірні відсотки визнаються витратами, а ефект дисконтування та його подальшої амортизації відображається через власний капітал (субрахунок 425) згідно з прийнятою обліковою політикою;
• При виплаті засновнику договірних відсотків ТОВ виконує функції податкового агента та утримує ПДФО і військовий збір із фактично нарахованої за договором суми процентів. Бухгалтерський дисконт та його амортизація не впливають на базу оподаткування доходу фізичної особи.