Відображення заборгованостей минулих періодів та витрат за відсутності діяльності (аудіоверсія)

Отримання коштів

Якщо на дату підписання актів у минулому періоді підприємство відобразило дохід у бухгалтерському обліку, то у 2026 році надходження цих коштів відображається як погашення дебіторської заборгованості. Для юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% сама дата підписання акта не є датою отримання доходу для цілей єдиного податку, оскільки доходом є отримані кошти, а датою отримання доходу загалом є дата їх надходження. Тому питання оподаткування суми 93 000,00 грн після переходу на загальну систему слід розглядати з урахуванням правил оподаткування перехідної дебіторської заборгованості.

Витрати на персонал

Витрати на персонал включаються до витрат звітного періоду за правилами бухгалтерського обліку. ПКУ не встановлює для них окремих податкових різниць у наведеній ситуації, тому ці суми у загальному порядку формують фінансовий результат і автоматично враховуються у рядку 02 декларації з податку на прибуток, зменшуючи базу оподаткування або формуючи від’ємне значення об’єкта оподаткування.

Комісії банку

Комісії банку є господарськими витратами підприємства та у загальному порядку відносяться до складу адміністративних витрат згідно з НП(С)БО 16. Чинне законодавство не пов’язує визнання постійних адміністративних витрат юридичної особи з обов’язковою наявністю поточної діяльності чи отриманням доходу. Ці суми зменшують фінансовий результат і відображаються у рядку 02 декларації.

Особливості подання декларації

За умови, що річний дохід підприємства не перевищує 40 мільйонів гривень і прийнято рішення про незастосування податкових різниць із розділу ІІІ ПКУ:

• обов’язковим є подання додатка ФЗ (фінансова звітність, яка є невід’ємною частиною декларації);
• додаток РІ до декларації не заповнюється та не подається.

Якщо ж підприємство застосовує податкові різниці, питання перехідної дебіторської заборгованості потребує окремого аналізу з урахуванням п. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ.

Оприбуткування перехідної дебіторської заборгованості

У бухгалтерському обліку зазначена операція відображається за такими правилами:

• на дату підписання актів у минулому періоді підприємство вже визнало дохід у бухгалтерському обліку (Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»);
• та сформувало дебіторську заборгованість.

Якщо на дату підписання актів у минулому періоді підприємство відобразило дохід у бухгалтерському обліку проведенням Дт 361 – Кт 703, то у 2026 році надходження цих коштів відображається як погашення дебіторської заборгованості Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – Кт 361. У такому випадку у фінансовій звітності за 2026 рік ця операція не формує нового доходу.

У податковому обліку з податку на прибуток така сума не збільшує фінансовий результат 2026 року, якщо підприємство не застосовує податкові різниці і в 2026 році ця операція не формує бухгалтерського доходу. 

Якщо підприємство застосовує податкові різниці, перехідну дебіторську заборгованість слід аналізувати окремо з урахуванням пп. 18 підрозд. 4 розд. XX ПКУ, оскільки для таких операцій можливе коригування фінансового результату через додаток РІ.

Формулювання про те, що ця сума вже була включена до бази єдиного податку саме на дату підписання актів, застосовувати не слід, оскільки для юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи доходом є саме кошти, отримані протягом звітного періоду.

Витрати на персонал при звільненні

Нарахована заробітна плата, вихідна допомога та компенсації за невикористані дні відпусток звільненому в січні 2026 року персоналу, а також нарахований на ці виплати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) є витратами підприємства звітного періоду. У бухгалтерському обліку ці суми в місяці їхнього нарахування (січень 2026 року) повністю включаються до складу витрат звітного періоду (Дт 92 «Адміністративні витрати» або Дт 93 «Витрати на збут» - Кт 661 «Розрахунки за заробітною платою», Кт 651 «Розрахунки за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням»). Конкретний рахунок витрат визначається залежно від функціонального призначення працівників.

Наприкінці звітного періоду ці витрати списуються на фінансовий результат (Дт 791 - Кт 92, 93), безпосередньо зменшуючи показник чистого прибутку або збільшуючи збиток у фінансовій звітності. Податковий кодекс України не передбачає окремих податкових різниць чи коригувань для витрат на оплату праці та нарахування ЄСВ у наведеній ситуації. За умови, що платник користується правом не застосовувати податкові різниці за розділом III ПКУ, ці суми автоматично враховуються у рядку 02 Декларації з податку на прибуток через показники доданої фінансової звітності.

Банківське обслуговування за відсутності поточної діяльності

Щомісячна плата за розрахунково‑касове обслуговування банком належить до постійних господарських витрат, пов’язаних з утриманням та забезпеченням функціонування юридичної особи. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», банківські послуги належать до складу адміністративних витрат підприємства та відображаються проведенням Дт 92 «Адміністративні витрати» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Чинні стандарти бухгалтерського обліку та норми ПКУ не пов’язують право на визнання адміністративних витрат з обов’язковою наявністю активної діяльності чи отриманням доходу у конкретному звітному місяці. Поки підприємство не ліквідоване і банківський рахунок відкритий для виконання його зобов’язань (зберігання залишків коштів, проведення розрахунків, сплати податків), плата за обслуговування рахунку є обґрунтованими витратами.

Наприкінці звітного періоду сума закривається на фінансовий результат (через рахунок 791) і через фінансову звітність відображається у рядку 02 Декларації з податку на прибуток, зменшуючи базу оподаткування або збільшуючи від’ємне значення фінансового результату.

Висновки

• Надходження коштів за актами, складеними в період перебування на спрощеній системі, у бухгалтерському обліку є погашенням заборгованості, якщо дохід за цими актами був визнаний раніше. Для юридичної особи — платника єдиного податку 5% не слід стверджувати, що такий дохід був включений до бази єдиного податку саме на дату підписання актів, оскільки для ЄП визначальною є дата надходження коштів;
• Нарахована зарплата, компенсації при звільненні та ЄСВ у повному обсязі включаються до витрат звітного періоду за правилами бухгалтерського обліку без застосування окремих податкових різниць у наведеній ситуації;
• Комісії банку за розрахунково-касове обслуговування визнаються адміністративними витратами і зменшують фінансовий результат навіть за відсутності поточної діяльності;
• У Декларації відображатиметься відсутність доходів від поточної діяльності та фіксуватиметься вплив понесених витрат на фінансовий результат, а сама декларація має подаватись разом із обов’язковим пакетом фінансової звітності.