Регулювання та особливості обліку дорогоцінних металів у гальванічному виробництві

Нормативна база та документальне оформлення

Фундаментом для організації обліку є Закон від 18.11.1997 №637/96-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Безпосередні правила обліку регламентовані Методичними рекомендаціями, затвердженими наказом Мінфіну від 15.09.2015 №780. Цей документ є основним дороговказом для бухгалтерів комерційного сектору.

Враховуючи, що Методрекомендації №780 носять рамковий характер, підприємство зобов'язане розробити та затвердити внутрішню інструкцію. У ній слід детально прописати порядок приймання, зберігання, використання срібла та брухту, а також особливості документообігу на всіх етапах виробництва.

Щодо форм первинних документів: підприємство має право розробити їх самостійно, дотримуючись вимог ст. 9 Закону про бухоблік (щодо обов’язкових реквізитів). Як основу можна (але не обов’язково) використати форми, затверджені наказом Мінфіну від 13.12.2022 №431 (призначені для бюджетних установ, проте зручні й для бізнесу).

Специфіка обліку срібла у гальваніці (згідно з Методрекомендаціями №780)

Облік дорогоцінних металів у процесах сріблення має суттєві технологічні особливості. Срібло використовується у вигляді розчинів (електролітів/анодів), а його масу на готовій деталі часто неможливо визначити прямим зважуванням без пошкодження виробу.

Тому підприємство має забезпечити суворий контроль на кожній стадії:

1. Оперативний облік: Ведеться в журналах, книгах або електронних регістрах за кожною стадією переділу та матеріально відповідальною особою. Паперові журнали повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені підписом керівника і печаткою.

2. Облік у розчинах: Метал у електролітах обліковують за двома параметрами:

• об’ємом розчину;
• концентрацією срібла (визначається лабораторним аналізом).

3. Реквізити обліку: Для кожної позиції фіксується: назва металу, маса в лігатурі (загальна маса), маса в чистоті, а для розчинів — масова частка (вміст) металу.

Нормування та списання: на що звернути увагу

Використання срібла дозволяється виключно в межах затверджених норм витрат.

• Правило списання: Срібло списується на витрати виробництва за фактом його використання (завантаження анодів у ванну, коригування розчинів солями срібла).
• Категорична заборона: Заборонено списувати дорогоцінні метали виключно за нормами без підтвердження фактичних витрат. Фактичні витрати підтверджуються актами, складеними на підставі даних про товщину покриття, площу поверхні деталей та результатів хімічного аналізу залишків у ваннах (шламів, відпрацьованих електролітів).
• Відходи: Обов’язковому обліку підлягають також відходи (шлам, змивні води, фільтри), що містять срібло.

Вимоги до зважування та державний нагляд

Приміщення для роботи з дорогоцінними металами мають бути оснащені вагами, що пройшли повірку. Вимоги до точності зважування срібла суворі (п. 2.4 Методрекомендацій №780). Наприклад, для срібла масою до 1 кг допустима похибка зважування становить ±0,1 г.

Зверніть увагу: Суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами, підлягають реєстрації у відповідному Реєстрі (ведеться ДПС/Мінфіном). Контроль за дотриманням порядку обліку має здійснюватися інвентаризаційною комісією підприємства не рідше двох разів на рік (стандартна вимога) або ж щоквартально, якщо це передбачено внутрішньою інструкцією для ділянок з високим ризиком втрат.

Висновки:

1. Облік дорогоцінних металів (срібла) у гальванічному виробництві регулюється Законом №637/96-ВР та Методрекомендаціями Мінфіну №780; підприємство обов’язково розробляє власну внутрішню інструкцію;
2. Через технологічні особливості (срібло в розчинах, неможливість прямого зважування покриття) облік ведеться оперативно за стадіями, за об’ємом та концентрацією, з обов’язковим лабораторним контролем та суворим документальним підтвердженням фактичних витрат (акти, аналізи, товщина покриття);
3. Списання — тільки за фактом використання в межах норм, заборонено списувати просто за нормами; обов’язковий облік відходів (шлам, відпрацьовані розчини), інвентаризація не рідше 2 разів на рік та реєстрація в Реєстрі суб’єктів операцій з ДМ.